Ґреп: Роздїлы міджі ревізіями

'''Ґрепфруйт''', скорочено '''ґреп''' (Ботанічно ''Citrus paradisi'' або ''Citrus × paradisi''), є [[субтропы|субтропічна]] [[деревина]] пестованаплекана про свої [[цітрус]]овы [[плод (ботаніка)|плоды]] той самой назвы.

Ґрепфруйт быв першыраз обявленый на острові Барбадос в Карібскім морю, одкы быв одвезеный до Америкы. Ґреп ся пак пестовавплекав як окрасна ростлинарослина, як овоцина є але популарный аж од 19. стороча. Днесь познаме штири фаребны формыфайты: білый, жовтый, ружовый і червеный.

Ґрепфруйты звычайно роснуть до вышкы 5-6 [[метер|метрів]], зрїдка аж 13-15 м. [[Лист]]я суть тмаво зелены, довгы аж 150 мм, узкы і [[всезелена ростлинарослина|не опадюютьопадують]]. Квіты мають 5 і суть великы асі 5 центіметрів. [[Плод (ботаніка)|Плод]] - ґрепфруйт - мать жовту скорку і в діаметрї мать 10-15цм. Внутрїшня їдла часть є дїлена, єй фарба ся мінить од білой і ружовой аж по червену. Одрізняють ся і [[солодкость|солодкостёв]]. Ґрепфруйтовый стром шторік родить аж 700 кусів ґрепів. ПестуєПлекать ся в [[Бразілія|Бразілії]], [[Ізраіль|Ізраілї]], Тексасї, Каліфорнії, на Флорідї або і в [[Турція|Турції]] і в [[Іспанія|Іспанії]].

Ґрепфруйт обсягує богате множество вітамінів [[Вітамін Ц|Ц]], [[Вітамін Б1|Б1]] і [[Вітамін К|К]], самый плод є наповненый благодарно учінкуючімапособлячіма природныма [[флавоноід]]ами.