Хробач: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Gazeb (діскузія | приспівкы)
Створена сторінка: thumb|right|Пчола зберать нектарь '''Хробач''' (Insecta) є [[клас (біоло...
 
Gazeb (діскузія | приспівкы)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:European honey bee extracts nectar.jpg|thumb|right|Пчола зберать нектарь]]
 
'''Хробач''' (Insecta) є [[клас (біолоґія)|клас]] шістьногых з [[тіп (біолоґія)|тіпу]] [[членистоногы]]х, якы мають роздїлене тїло до трёх чланків (голова, грудь і гузіця). Про вшыткы виды є характерістічне, же мають три пары ніг, векшынов зложены очі, тыкадла а суть єдиныма членистоноговымачленистоногыма, котры годны актівно лїтати. Іде о розмаїту ґрупу жывотин на світї, яка загорнює веце як міліон описаных видів. Хробач представлять веце як половину вшыткых знаёмых жыючіх орґанізмів. Чісло єствуючіх видів ся одгадує на 6–10 міліонів а є можливе же представляють веце як 90% вшыткых жывых форм на Земли. Хробач можеме нати скоро в каждім середовищу нашой планеты, хоць наприклад лем в малім чіслї обывать [[океан]]ы, де переважують [[ракообразны]]. Новы виды ся обявують переважно в тропічных областях, в котрых хробач достала на найвекшу видову розмаїтость, але новы виды ся обявують і в Европі.
 
Великость днешнїх видів дорослой хробачі колыше од 0,139 мм у халцідок виду ''[[Dicopomorpha echmepterygis]]'' аж до 567 мм у виду ''[[Phobaeticus chani]]''. Найтяжшый здокументованый сучасный вид хробачі є кобылка з виду ''[[Deinacrida]]'' з вагов 70 ґ. В минулости жыла і овелё векша хробач, найвеце знама є важка ''[[Meganeura monyi]]'' з [[карбон]]у, яка мала роспятя крыл аж 750 мм. [[Еволуція|Еволучне]] одношіня хробачі к другым ґрупам є затля неясный, хоць ся появили доказы же хробач і ракообразны мають тотых самых предків.