Русины: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
Сторінка очіщена |
Revert blanking of article |
||
Рядок 1:
{{Далшы значіня}}
{{Інфобокс Етнічна ґрупа
| group = Русины
| image = <center>[[Файл:Rusyn flag.svg]]
| image = <center>[[Файл:Fedor Vico 140x190.jpg|75px]][[Файл:Oleksandr Dukhnovych 140x190.jpg|75px]]<br />[[Файл:Michael Strank 140x190.jpg|75px]][[Файл:Jimmy Carter Andy Warhol 1977 140x190.jpg|75px]]
<!--Do not use unfree artwork here--><div style="bromanackground-color:#fee8ab">[[Федор Віцо]] • [[Духновіч, Александер|Александер Духновіч]]<br />[[Михаил Странк]] • [[Енді Варгол]]
| poptime =
| region1 = {{flag|Словеньско}}
| pop1 = 24,201
| ref1 = <ref>[http://www.statistics.sk/webdata/english/census2001/tab/tab3a.htm Permanently resident population by nationality and by regions and districts] - Population and Housing Census 2001, Statistical Office of the [[Словеньско]]</ref>
| region2 = {{flag|Сербія}}
| pop2 = 15,626
| ref2 = <ref>{{cite book| year = 2002| month = December 24| title = Issue LII, No. 295, Final Results of the Census 2002| chapter = 3. Population by national or ethnic groups by Census 2002, by municipalities| editor = Zoran Jančić| edition = Communication| pages = 6–7| publisher = Republic Statistical Office of Serbia| location = Belgrade| id = YU ISSN 0353–9555 SRB 295 SN31 241202|url = http://webrzs.stat.gov.rs/zip/esn31.pdf}}</ref>
| region3 = {{flag|Україна}}
| pop3 = 10,100
| ref3 = <ref name="ukraine">[http://ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Про кількість та склад населення Закарпатської області<br />за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року]. The higher figure is an estimate based on the proportions of local-born ethnic "Ukrainians" living in relevant West-Ukrainian oblasts; the Dolinyan, Boyko and Hutsul areas are included. See [http://haidamaka.org.ua/obr/maps/mapa2.jpg Карта говорiв украïнськоï мови], 10.10.2008; [http://www.booksite.ru/fulltext/1/001/007/088/88994.htm Энциклопедический словарь: В 86 томах с иллюстрациями и дополнительными материалами. Edited by Андреевский, И.Е. − Арсеньев, К.К. − Петрушевский, Ф.Ф. − Шевяков, В.Т., s.v. ''Русины''. Online version. Вологда, Russia: Вологодская областная универсальная научная библиотека, 2001 (1890−1907)], 10.10.2008; [http://www.ethnologue.org/show_language.asp?code=rue Ethnologue: Languages of the World. Edited by Gordon, Raymond G., Jr., s.v. ''Rusyn''. Fifteenth edition. Online version. Dallas, Texas, U.S.A.: SIL International, 2008 (2005)], 10.10.2008; [http://www.eurominority.org/version/eng/minority-detail.asp?id_minorities=208 Eurominority: Peoples in search of freedom. Edited by Bodlore-Penlaez, Mikael, s.v. ''Ruthenians''. Quimper, France: Organization for the European Minorities, 1999–2008], 10.10.2008. How this estimate has been prepared in detail, is represented in the Table 1 of this article.</ref>
| region4 = {{flag|Румуньско}}
| pop4 = 7,000
| ref4 ={{Citation needed|date=December 2009}}
| region5 = {{flag|Польско}}
| pop5 = 5,800
| ref5 = {{Citation needed|date=December 2009}}
| region6 = {{flag|Croatia}}
| pop6 = 2,337
| ref6 = <ref>[http://www.dzs.hr/Hrv/censuses/Census2001/Popis/H01_02_02/H01_02_02.html Permanently resident population by nationality and by regions and districts] - Population and Housing Census 2001, Statistical Office of the [[Croatia]]</ref>
| rels = [[Православна церьков]], [[Ґрецько-католицька церьков]]
| langs = [[Русиньскый язык]], [[бачваньскый русиньскый язык]], [[україньскый язык]], [[словеньскый язык]]
| related = іншы [[славяне]], [[українцї]]
}}
'''Русины''' ({{lang-uk|Русини}}, словацькы Rusíni, {{lang-pl|Rusini}}, сербскы Русини, Rusini) — [[Выходны славяне|выходославяньска]] етнічна ґрупа.
== Населїня, підґрупы і множество ==
Русины населяют [[Закарпатьска область|Закарпатьску область]] [[Україна|Україны]], Выходне [[Словеньско]] (северо-выход [[Пряшівскый край|Пряшівского края]]) і часть [[Бескиды|польскых Бескид]]; дакотра часть з них жыє в країнах, де ся переселили в часї послїднїх стороч — [[Мадярьско|Мадярьску]], [[Сербія|Сербії]] (в [[Войводина|Войводинї]], де є їх [[Русиньскый язык|язык]] признаный як єден з офіціалных языків края), [[Румунія|Румунії]], [[Молдавія|Молдавії]], [[Хорватія|Хорватiї]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]], [[Канада|Канадї]], [[Австральскій Союз|Австралії]], [[Росія|Росії]]. Помімо самоназываня «Русины» і «Руснакы», тыж ся называють другыма народами як ''Угрорусины'', ''Угрорусы'', ''Карпатороссы'', ''Рутены''
Русины даякый час назад были включены в список націй [[Орґанізація націй и народів, не маючіх представительства|UNPO]]. Теперь Русинів в списку націй UNPO нїт.
По україньскім списованю населїня в 2001 року, в Закарпатской области было зареґістровано 10 090 Русинів. Списованя людей в року 2002 в [[Польско|Польску]] — 5 863 [[Лемкы|Лемків]] (підґрупа Русинів), списованя людей року 2002 в [[Войводина|Войводинї]] — 15 626 Русинів, в Мадярьску 2001 — 2 079 людей.
[[Файл:Teritorio_de_rutenoj.jpg|thumb|left|300px|Етнічна теріторія карпатьскых Русинів]]
Русины — четвертый выходославяньскый народ, знамый під менами: Руснакы, Угрорусины, Угрорусы, Карпатороссы, Рутены, Русины. На початку становлїня штатности выходных славян — Киевской Руси, землї Русинів населяли славяне: білы хорваты, а чорны хорваты населяли Чехы і южне Польско. Земля Русинів з тых часів ся зове Підкарпатьска Русь. В составі Чехословакії єй называли Підкарпатьска Русь, а в составі Угорьска ся называла Руска Крайна. В [[X]]-[[XI стороча|XI стороч]]ах Підкарпатьска Русь належала до Києвской Руси і з той причіны выходны славяне Підкарпатя сохраняють свій етнонім «Русины», несмотря на періпетії історії. Австроугорьскы уряды хосновали латинізованый етнонім: «рутены» деріват од «Русины». В часї [[XI]]-[[XIII стороча|XIII вік]]ів угорьскы феудалы поступно заберали землї Русинів за «засечной лініов» — граніцёв края, поступно єй посували по Підкарпатю ку підножаї гір. Правне включіня Підкарпатьской Руси до Угорьского кралёвства ся дїало в [[XIII]]-[[XIV вік]]ах. Грамоты зафіксовали обшырну катеґорію выходославяньскых назв поселїня, говорячіх о прожываню там в проїднаванім часї выходных славян. А Києвска Русь, ослаблена сепаратізмом містных урядів — княжськыма конфліктами, впала під ударами татаро — монґольского . В резултатї тых удалостей Підкарпатьска Русь до початку [[XX вік]]а належала Угорьскому кралёвству.
[[Файл:Русинские субэтносы.jpg|thumb|right|260px|<center>Russinisches Siedlungsgebiet<br />in der Karpatenukraine und im slowakisch-polnischen Grenzgebiet: [[Lemken]] (blau), [[Bojken]] (braun), [[Doljanen]] (rot) und [[Huzulen]] (grün)]]
Югозападна Русь (землї днешнёй Білорусії і Україны) вошли до нового центра Землї Русской — Великого Княжества Литовского. Галицка Русь вошла до Польского кралёвства. Владимиро — Суздальска Русь была під пальцом Золотой Орды і лем севері Новгородска Земля — «република» Людовой рады сохранила незавіслость (тоту землю шкандинавцї называли країнов міст (городів) — «Гардарика». Потім Велике Княжество Литовске ся споїло з Польскым кралёвством в Речь Посполиту и землї Білорусії остали під котролёв Вильнюсу, што і послужыло к становлїню білоруского народа.
Православна Церьков Підкарпатьской Руси вынучено вступила в унію з Рімом, уніатьску ґрекокатолицьку церьков 24 апріля 1646 року Ужгородской унії. З того моменту приналежность к уніатству стало ся етнічным сіґналом приналежности к славянскому етносу Русин. Як і скоре Русины упали асімілації. В резултатї асімілації Русинів і страты языка, уніаты ся появили серед Румунів, Мадярів і Словаків. Етнічна теріторія Русинів ся поступно зменшовала і в серединї XIX стороча она невелё перевышовала 50 тісяч кв.км.
В року 1910 в многонародностнім Угорьскім кралёвстві русиньскоязычного населїня убыло до 2,6 % в резултатї асімілації Русинів, а чісло уніатів ся знижыла з 5,4 % незначно до 5,2 %. Потомкы Русинів што стратили язык ся старали сохранити приналежность ку уніатству. В року 1910 множество Русинів было таке: уніатів 472 тісяч, католиків 3 тісяч, а православных ся сохранило лем 7 тісяч. Приятя уніатства евідентно загамовало Русинів од веце швыдкого темпа асімілації. Множество уніатів у другых етніках реґіону в резултатї асімілації Русинів была в року 1910 така: мадярьскоязычны уніаты 247 тісяч, румуноязычны уніаты 121 тісяч, і словакоязычны 102 тісяч. Во взаємноодношінях Русинів зо Словаками скоре ішов процес не асімілації, але процес консолідації славян Угорьска, языкы котрых дуже подобны. Взникло переходне субетнікум словако-рутены по вірї ґрекокатолици, а по языку переходный діалект словацького языка. Множество словако—рутенів в року 1830 была 12 тісяч, і к 1910 достигла уж 110 тісяч людей. В резултатї асімілаторской політікы австроухорьскых урядів в Підкарпатьскій Руси ішов інтензівный процес знижіня чісла русиньскоязычных сел, аналоґічный процесам в Ґерманії, знижіня чісла славяноязычных сел у лужічанів в Полабскій Сербії і поморянів-кашубів в Поморянії. В року 1810 в Підкарпатю было русиньскоязычных сел 776, в 1830 756 сел, і в 1880 їх остало лем 517. Несмотря на асімілацію Русинів і їх еміґрацію за океан асіміляцію Русинів, їх множество ся звекшовало. В року 1810 Русинів-уніатів было 430 тісяч, в 1910 Русинів было 482 тісяч, в 1930 достигла 570 тіс., а в 1979 978 тіс. людей. На теріторії Словеньска ся множество Русинів зменшало, в року 1810 їх было 153 тіс., в 1900 — 83 тіс., а в 1980 їх остало 47 тісяч. В Румунії теперь русиньскоязычного населїня остало 32 тісяч людей і суть концентрованы в основнім на ріцї Русковой. В Мадярьску русиньскый язык вышов з хоснованя. В Румунії іщі жыють Українцї в Буковинї и Липоване — русскы в делтї Дуная і містї Тульча.
=== на Словеньску ===
На выходї превладають Русины, на западї суть лем дакотры з русиньскых сел. Крайнов западнов точков є [[Остурня]] ({{coord|49|20|00|N|20|14|00|E|type:landmark_region:SK|scale=25000}}) у [[Стара Любовня|Старой Любовнї]].
Списованя людей на Словеньску в року 2001 зазначіло 24 201 Русинів. Найвекша концентрація русинського і україньского (у выбраных народностей почас списованя людей) населїня ся находить в окресах [[Окрес Міджілабірцї|Міджілабірцї]] і [[Окрес Свідник|Свідник]]. Русиньске населїня [[Словеньско|Словеньска]] є концентроване передовшыткым в селах в горьскых масівах [[Спішска Маґура]], [[Левочскы Верьхы]], [[Черґов]], [[Низкы Бескиды]], [[Сланьскы Верьхы]], [[Вигорлат]], [[Буковскы Верьхы]].
; Списованя людей на Словеньску в року 2001, русиньске і україньске населїня в процентах
{| class="standard"
!Окрес ||%
|-
|[[Окрес Міджілабірцї]] ||align="right"|45,4
|-
|[[Окрес Свідник]] ||align="right"|13,0
|-
|[[Окрес Снина]] ||align="right"|11,6
|-
|[[Окрес Стропков]] ||align="right"|6,1
|-
|[[Окрес Гуменне]] ||align="right"|5,0
|-
|[[Окрес Бардеёв]] ||align="right"|4,2
|-
|[[Окрес Стара Любовня]] ||align="right"|4,5
|-
|[[Окрес Пряшів]] ||align="right"|1,4
|}
У карпатьскых Русинах екзістують силны процесы асімілації. Веце точный образ даколишнёго заселїня краю Русинами може дати процентове населїня православных і ґрекокатоликів:
; Списованя людей в року 2001 на Словеньску, православне і ґрекокатолицьке населїня в процентах
{| class="standard"
! ||%
|-
|[[Окрес Міджілабірцї]] ||align="right"|84,5
|-
|[[Окрес Свідник]] ||align="right"|56,3
|-
|[[Окрес Стропков]] ||align="right"|48,3
|-
|[[Окрес Собранцї]] ||align="right"|43,9
|-
|[[Окрес Снина]] ||align="right"|43,2
|-
|[[Окрес Стара Любовня]] ||align="right"|33,0
|-
|[[Окрес Михалївцї]] ||align="right"|25,6
|-
|[[Окрес Бардеёв]] ||align="right"|24,5
|-
|[[Окрес Воронов над Топлёв]] ||align="right"|24,4
|-
|[[Окрес Требішов]] ||align="right"|24,2
|-
|[[Окрес Гуменне]] ||align="right"|21,2
|-
|[[Окрес Сабінов]] ||align="right"|11,3
|-
|[[Окрес Ґелніца]] ||align="right"|10,6
|-
|[[Окрес Пряшів]] ||align="right"|8,8
|}
== Література ==
<div class="reflist4" style="height: 220px; overflow: auto; padding: 3px" >
# [[Магочи|Magocsi, Paul Robert]]. Encyclopedia of Rusyn History and Culture, Toronto, University of Toronto Press, [[2002]], ISBN 0-8020-3566-3. О книге:[http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3763/is_200403/ai_n9363940] [http://books.google.ru/books?id=ovCVDLYN_JgC&dq=encyclopedia+of+rusyn+history+and+culture&pg=PP1&ots=eRbaB34Ank&sig=DvKAn6pmi2WA67VxILQ2qjgCdZw&prev=http://www.google.ru/search%3Fq%3DEncyclopedia%2Bof%2BRusyn%2BHistory%2Band%2BCulture%26ie%3Dutf-8%26oe%3Dutf-8%26aq%3Dt%26rls%3Dorg.mozilla:ru:official%26client%3Dfirefox-a&sa=X&oi=print&ct=title&cad=one-book-with-thumbnail#PPP1,M1 Содержание, популярные отрывки:]
# Henri Baerlein, In Czechoslovakia’s hinterland, Hutchinson, [[1938]], ASIN B00085K1BA
# Bidwell Ch.E. The Language of Carpatho-Ruthenian Publications in America. Pittsburg, [[1971]].
# Christian Ganzer, Die Karpato-Ukraine 1938/39 — Spielball im internationalen Interessenkonflikt am Vorabend des Zweiten Weltkrieges, Hamburg, [[2001]] (Die Ostreihe — Neue Folge. Heft 12).
# Albert S. Kotowski, «'Ukrainisches Piemont'? Die Karpartenukraine am Vorabend des Zweiten Weltkrieges.» In: Jahrbücher für Geschichte Osteuropas 49 ([[2001]]), Heft 1. S. 67-95.
# Kamil Krofta, Carpathian Ruthenia and the Czechoslovak Republic, [[1934]], ASIN B0007JY0OG
# Frantisek Nemec & Vladimir Moudry, The Soviet Seizure of Subcarpathian Ruthenia, Hyperion Press, Toronto, [[1955]]
#: Reprint edition: November 1, [[1980]], ISBN 0-8305-0085-5
# Stefan A. Fent, Greetings from the Old Country to all of the American Russian people ! (Pozdravlenije iz staroho Kraja vsemu Amerikanskomu Karpatorusskomu Narodu!), [[1935]], ASIN B0008C9LY6
# Vincent Shandor, Carpatho-Ukraine in the Twentieth Century. A Political and Legal History, Cambridge, Mass., Harvard U.P. for the Ukrainian Research Institute, Harvard University, [[1997]], ISBN 0-916458-86-5
# Peter Stercho, Carpatho-Ukraine in International Affairs 1938—1939, Notre Dame, [[1959]]
# Rusinko, Elaine ([[2003]]). ''Straddling Borders: Literature and Identity in Subcarpathian Rus',''
# Michael Winch, Republic for a day: An eye-witness account of the Carpatho-Ukraine incident, University Microfilms, [[1973]], ASIN B0006W7NUW
# Павел-Роберт [[Магочи]]. Народ нізвідки. Ілюстрована історія карпаторусинів, [[Ужгород]], [[2006]]
# Павел-Роберт Магочи. Історія України, Киев, [[2007]]. (на англ: Paul Robert Magocsi.A History of Ukraine,University of Toronto Press (Jan [[1997]]), ISBN 978-0-8020-7820-9)
# Магочий, П. Р.: Русины на Словенську. Пряшов, Русинська оброда, [[1993]].
# Paul Robert Magocsi.The Shaping of a National Identity: «Subcarpathian Rus», 1848—1948 (Harvard Ukrainian Research Institute Sources and Documents), University of Washington Press; Rev Exp edition (Oct [[2002]]), ISBN 978-0-295-98146-8
# Paul Robert Magocsi.The Rusyns of [[Словакия|Slovakia]]: An Historical Survey (East European Monographs), Columbia University Press (23 Mar [[1994]]), ISBN 978-0-88033-278-1
# Paul Robert Magocsi.Our People: Carpatho-Rusyns And Their Descendants in [[Северная Америка|North America]],Bolchazy Carducci Pub; 4th Rev edition (30 Jul [[2005]]), ISBN 978-0-86516-611-0
# Magocsi, Paul Robert.An historiographical guide to Subcarpathian Rus,Harvard Ukrainian Research Institute, [[1978]], ASIN: B0000E9UBX
# Paul R. Magosci, The Ruthenian decision to unite with Czechoslovakia, Harvard Ukrainian Research Institute, [[1975]], ASIN B0006WVY9I
# Paul R. Magocsi, The Shaping of a National Identity. Subcarpathian Rus`, 1848—1948, Cambridge, Massachusetts, London, [[1978]], ISBN 0-674-80579-8
# Magosci Paul Robert. A new Slavic language is born: The Rusyn literary language of Slovakia. — New York, [[1996]]. — VII, 79 p., VII, 68 p.
# Сб.: Русины: вопросы истории и културы. Пряшов, Русинська оброда, [[1994]].
# [http://www.rusyn.md/works/17.pdf Суляк С. Осколки Святой Руси. Очерки этнической истории руснаков Молдавии], научный ред-р д-р ист наук Шорников П. М.,Кишинев, изд. дом «Татьяна», [[2004]], 240 с ISBN 9975-948-24-3
# Лабош Ф. История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї, 1745—1918. — Вуковар, [[1979]].
# Панько, Ю.: К вопросу о русинстве в Словакии и о возрождении русинскоголитературного языка. In: Wspólczesne tendencje jezyków słowiańskich. Prace naikowe Uniwersytetu Śląskiego nr 1456 T. 1. Katowice, [[1994]], s. 61-66.
# Мовчан С. П., Качараба С. П. Еміграція галицьких селян в Боснію i Герцеговіну наприкінці XIX — на початку ХХ ст. // Пробл. слов‘янознавства = Пробл. славяноведения. — Львів, [[1990]]. — Вип. 12. — С. 66-73.
</div>
== Референції ==
<references/>
[[Катеґорія:Треба докінчіти]]
[[an:Rusins]]
[[az:Rusinlər]]
[[bg:Русини]]
[[bs:Rusini]]
[[cs:Rusíni]]
[[cu:Роусє (Карпатьсци)]]
[[de:Russinen]]
[[en:Rusyns]]
[[eo:Rutenoj]]
[[es:Etnia rutena]]
[[et:Russiinid]]
[[fi:Ruteenit]]
[[fr:Ruthènes]]
[[he:רותנים]]
[[hr:Rusini]]
[[hu:Ruszinok]]
[[hy:Ռուսիններ]]
[[ie:Rusynes]]
[[ja:ルシン人]]
[[ka:რუსინები]]
[[ko:루테니아인]]
[[mk:Русини (Украина)]]
[[nl:Roethenen]]
[[no:Rutenere]]
[[os:Русинаг адæм]]
[[pl:Karpatorusini]]
[[pt:Rutenos]]
[[ru:Русины]]
[[sk:Rusíni]]
[[sr:Русини (Украјина)]]
[[sv:Rusiner]]
[[uk:Русини (етнографічна група)]]
[[zh:卢森尼亚人]]
| |||