Ужгород: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Значкы: Візуалне едітованя Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
image
Рядок 57:
}}
{{ПозКарта|Украина | alt = physical |lat_dir = N|lat_deg = 48|lat_min = 37|lat_sec = 26
|lon_dir = E|lon_deg = 22|lon_min = 17|lon_sec = 42 |label=Ужгород |width=280290|marksize=5|float=right |caption=}}
 
'''Ужгород''' ({{lang-uk|Ужгород}}; {{lang-sk|Užhorod}}; {{lang-hu|Ungvár}}; {{lang-de|Ungwar}}) — [[місто]] на [[Україна|Українї]], 116 334 жытелїв (2012) адміністратівный центер [[Закарпатьска область|Закарпатьской области]]. Официална назва ''Ужгород'' была заведена в року 1919 по входжіню [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] до [[Чехословакия|Чехословакии]]. До того од року 1849 на взоступі габы русофилства была хоснована дакотрыма представителями интелигенции, переважно в [[Литература|литературі]].<ref>Літераті Т.</ref>
Рядок 67:
Од року [[1776]], коли была з [[Мукачово|Мукачова]] гев пересунута [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|єпископска резіденція]], ся [[Ужгород]] став центром [[Русины|русиньской]] культуры. Року [[1872]] гев была добудована желїзніця з [[Чоп]]у, пізнїше продовжена через [[Ужоцькый переход]] до [[Львів|Львова]]. Міджі роками [[1919]] і [[1938]] быв головным містом [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]], части [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] <ref>PRECLÍK, Vratislav: "Profesor Masaryk a Podkarpatská Rus právě před sto lety" (Professor Masaryk and Subcarpatian Russia just hundred years ago), in Čas: časopis Masarykova demokratického hnutí, leden - březen 2019, roč.XXVII. čís. 125. ISSN 1210-1648, str.18 – 23 </ref>. У тых лїтах быв великый розвой міста: выникло много будов у тіпічным чеськословеньскім штілї, збудовали ся новы кварталы (як наприклад Мале Ґалаґо). В роцї [[1938]] ся Ужгород (і цалый юг Підкарпатя) став на базї [[Перша віденьска арбітраж|Віденьской арбітражі]] знову частёв Мадярьска.
 
[[Файл:Uschhorod oblastnarada.jpg|thumb|left290px|Будова областной рады в Ужгородї, поставлена в 30. роках 20. стороча,<br> і новодобый помник Т. Шевченкови]]
 
27. октобра 1944 ослободив місто 4. україньскый фронт. По [[Друга світова война|II. світовій войнї]] была Підкарпатьска Русь передана [[Совєтьскый союз|Совєтьскому союзу]], тай Ужгород ся так став частёв [[УССР|Україньской ССР]]. Іщі того самого року ([[1945]]) была основана [[Ужгородска народна универзита]]. Сучасне поставлїня головного міста [[Закарпатска область|Закарпатьской области]] мать Ужгород од року [[1946]], од року [[1991]] є частёв независлой [[Україна|Україны]].
Рядок 77:
 
== Турістіка ==
[[Файл:Orientační plán města Užhorodu.jpg|thumb|left290px|Мапа Ужгороду в часї першой чеськословеньской републікы]]
Тото місто мать уже 6 Турістічных марок - ч. 1 про Горяньску ротунду, ч. 6 про сканзен, ч. 18 про бусту Т.Ґ. Масаріка,
ч. 70 про сінаґоґу, ч. 96 про Ужгородьскый замок і ч. 136 про корчму „Децо у нотаря”.