Дізайн: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
оправа |
викизация |
||
Рядок 1:
[[Файл: 2008 Taiwan Designers Week Easy Bag.jpg |thumb| upright=1.0|{{center|Ташкы (Тайван)}}]]
[[Файл: Breger kanna.jpg |thumb| upright=1.0|
[[File:Vedel childrens furniture gh.jpg|thumb|{{center|Крістіан Золмер Ведел: {{nowrap|многофункчный дїтьскый бутор}}}}]]
'''Дізайн''' (з анґл. design) значіть предложіня, проєкт, план, рисунок, і може означовати як обсяг роботы '''дізайнера''',<ref>'''
== Вызнам терміна ==
Даколи '''дізайн''' розуміють лем в узком вызнамі як єдну з ёго сфер — проєктованя
▲'''Дізайн''' (з анґл. design) значіть предложіня, проєкт, план, рисунок, і може означовати як обсяг роботы '''дізайнера''',<ref>'''дізайнер''' — вытварник, конштруктер,особа, што ся занимать умелецко-технічнов чинностьов в розличных сферах, в тому числї [[Архітектура|архітектор]], проектант, вытварник плаґатовой тай іншой рекламной ґрафікы, вебовой продукции (веб-дізайнер).</ref> так і выслїдный продукт ёго актівіты.
Термін «промысловый дізайн» быв затвердженый рішінём першой Ґенералной Асамблеї ICSID (International Council of Societies of Industrial Design), Меджінародной рады орґанізацій промыслового дізайну в року 1959; термін «дізайн» є
▲Даколи '''дізайн''' розуміють лем в узком вызнамі як єдну з ёго сфер — проєктованя естетичніх властностей предметного світа. Але в шырокім вызнамі дізайн не лем обсягує умелецке конштруованя, но і мусить вирішовати вецеро шырокых соціално-технічных проблемох функціонованя выробы, спожываня, єствованя людей в предметном окружіню через раціоналну комбінацію естетічных і функчных властивостей.<ref name=BSE>{{Cite web |title= Определение "дізайн" в Большой Советской Энциклопедии |url= http://bse.sci-lib.com/article027578.html |accessdate= 2022-06-27}}{{ref-ru}}</ref>
== Етімолоґія ==
▲Теоретічнов основов дізайну є технічна естетика.
Слово ''design'' зостало позычене до [[Русиньскый язык|русиньского]] дірект з [[Анґлічтїна|анґлічтіны]] вєдно з потоком модерных заграничных промысловых продуктох, а ку тому приспіла ай популарность анґлічтіны, найме серед молодежы. Слово походить од {{ref-la}} ''designare'' ‘вызначати’, ‘йменовати’; як тіж {{ref-it}} ''disegno'' ‘рисунок’, ‘взор’; {{ref-fr}} ''désigner'' ‘указовати’, ‘вызначати’. В позднїйшом часї термін зостав перебраный до иншіх сучасных языкох и росшырив ся в хоснованю подля [[Анґлічтїна|анґліцкой]] верзії як ''design''.<ref>Kazimierz Kumaniecki</ref>
== Правна охрана ==
▲Термін «промысловый дізайн» быв затвердженый рішінём першой Ґенералной Асамблеї ICSID (International Council of Societies of Industrial Design), Меджінародной рады орґанізацій промыслового дізайну в року 1959; термін «дізайн» є професійнов покуртанём терміну «промысловый дізайн».<ref name=BSE/>
Дізайн є родом творчой чинности и подлігать правной охранї на основі норм авторского права. Конкретні, дізайнерскы рішіня доставають кумулатівну правну охрану як:
* обєкты авторского права,
* промысловы взоркы,
* торговы значкы,
а тіж як обєкты правной охраны в конкурентном праві.<ref>Федоров А. А.</ref>.
== Жрідла ==
* {{Cite book |author= '''Kazimierz Kumaniecki''' |title = Słownik łacińsko-polski |publisher= Państwowe wydawnictwo naukowe, 1984 |location= Warszawa |at= str. 155 |isbn= 83-01-03531-5 }}{{ref-pl}}
* {{Cite book |author= '''Федоров А. А.''' |title= Правова охорона дизайнерських рішень в Україні: монографія — |location= Одеса |publisher= Бахва, 2015 |pages= 172 с. }}{{ref-uk}}
== Референції ==
|