Драгово (Закарпатска область): Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
нова статья |
доповнѣня |
||
Рядок 38:
|язык сайта = {{ref-uk}}
}}
'''Драгово''', {{ref-hu}} ''
;Сельска рада<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11818 Облікова картка ВРУ]</ref>{{ref-uk}}:
Рядок 44:
: 90432, с. Драгово, вул. Центральна, 100
: тел. 03142 63-157;
== Полога ==
Драгово лежить в долинѣ [[Теребля (рѣка)|рѣкы Теребля]] под горов {{nowrap|Менчул (658 [[Метры над морьом|м н.м.]])}}, оддалене о {{nowrap|35 [[км]]}} од районного центра [[Хуст]] и о {{nowrap|146 [[км]]}} од областного центра [[Ужгород]].<ref name=Tronko/><ref name=RDA>СЕЛО ДРАГОВО на сайті РДА</ref>
== История ==
Перва упоминка о селѣ под назвов ''Keveslygeth'' походить з року 1402; назва ''Drahova'' зафиксована од року 1725.<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt</ref>
В року 1910 зоз 3936 обывательох были: 3226 [[Русины]], 500 [[Нѣмцѣ]], 207 [[Мадяре]]; подля вѣры: 3286 грекокатолици, 564 израелиты, 82 римокатолици. До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] село належало Хустскому округу ''(Huszti járás)'' [[Жупа Мараморош|жупы Мараморош]].<ref>A történelmi Magyarország</ref>
В року 1930 заевидованы 4983 обывателѣ: 4147 [[Русины]], 694 [[Евреи]], 43 [[Чехы]] и [[Словаци]], 37 [[Мадяре]]; 10 [[Нѣмцѣ]], 52 чужоземцѣ. Религийны громады: 3717 грекокатолици, 454 православны. Школы: русинска (5 клас), чешска (4 класы). Державны уряды: нотарскый, поштовый, жандарскый. Ходив державный автобус. Церковны инштитуции; мурована грекокатолицка церква Св. Николая, 1868; православный монастырь Св. Михаила, 1935. Промысловы объекты: вапняковый камѣнолом, водяный млин.<ref>Ярослав Достал</ref>
В добѣ фашистичной окупации 80 обывательох утѣкли до [[УССР]]. В ночи на [[29. авґуст|29. августа]] [[1943]] около села десантовали партизанску групу [[Ференц Патаки|Ференца Патаки]]. [[23. октобра]] [[1944]] Червена армада выслободила село од фашистох, и зачала ся украинска доба его истории.<ref name=Tronko/>
== Вызнамны родаци ==
* [[Орест Сабов]] (1867–1939), [[правник]], [[политик]], урядник высокого ранга, [[писатель]].
== Жерела и одказы ==
* '''A történelmi Magyarország''' atlasza és adattára 1914 {{ISBN|963 85683 3 X}} [https://books.google.com.ua/books/about/A_T%C3%B6rt%C3%A9nelmi_Magyarorsz%C3%A1g_atlasza_%C3%A9s.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y <small>''Доступно онлайн''</small>] {{ref-hu}}
* {{Cite book |author='''Sebestyén Zsolt''' |editor= |title=Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Nyíregyháza |publisher=Bessenyei könyvkiadó |date=2012 |series= |pages=79–80 |isbn=978-615-5097-53-9 |doi= |url=http://mek.oszk.hu/13200/13208/index.phtml }}{{ref-hu}}
* '''Ярослав Достал''': Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} {{ref-uk}}
* {{Cite web |url=https://khust-rda.gov.ua/selo-dragovo-13-53-14-27-09-2018/ |title='''СЕЛО ДРАГОВО на сайті РДА''' |accessdate=2021-10-15}}{{ref-uk}}
* '''Тронько П. и др. (ред.)''': Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. {{ref-uk}}
| |||