Тячово: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
одказ
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
оправа
Рядок 1:
[[Файл:Tiachiv Panorama (5668-5670).jpg|thumb|500px|Панорама центра Тячова, в серединѣ католицкый [[костел]] Св. Штефана]]
{{Локалита
|статус = Город Украины
Рядок 28 ⟶ 27:
|высота = 210 <!-- в метрах -->
|население = 9043 <!-- лем само число -->
|год переписи = 2016<ref name=СЗ>СтатистичнийТімоніна збірникМ. «ЧисельністьБ., наявногос. населення України» на 1 січня 2016 року36</ref>
|часовый пояс = +2
|DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять -->
Рядок 50 ⟶ 49:
Року 1930 в Тячовѣ были 7417 жителѣ, з них [[Русины]] — 3066, [[Мадяре]] — 2335, [[Евреи]] — 1431, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 298, [[Нѣмцѣ]] — 36, иншы — 36, чужоземцѣ — 212.<ref>Достал Я., с. 225</ref>
 
В послѣдных роках обывательство указуе стабилный спад: 9786 жителей (2001), 9601 жителей (2010), 9127 (2014), 9112 (2015), 9043 (2016).<ref name=СЗ>Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року</ref>
 
==История==
{{Переклад|hu|Técső |История|id=2017.03.1018433270}} <br>
Первый раз спомянутое року 1211 яко Tecu.
Од року 1308 въедно з [[Вышково]]м, [[Теребля (Тячовскый район)|Тереблев]] и [[Сигет]]ом споминать ся, як доправник соли. В середных вѣках ту жили роботници, што рубали соль в соляных банях. Року 1329 краль Карол Роберт даровав варошу статус кралевского. Técső быв еден из пятьох коронных вароши в [[Мараморош]]у. В документах стрѣчають ся назвы: Thechew (1336), Techew (1406), Teczyo (1453), Thewche (1459), Tetso (1851) и др. Хоть в основаню села могла быти участь сасскых колонистов, нѣмецку природу назвы етимологы в новшых часах одмѣтують. Найправдоподобнѣйше, же походить од прозвища Técs , зафиксованого в мадярскых документах уже в рр. 1219–1320.<ref>Sebestyén Zsolt, c. 139</ref>
 
 
Року 1914 ту точили ся остры бои з русскым войском.<ref name=R>Révai Nagy Lexikona, XVIII. том, c. 41</ref> До [[Трианонскый мирный договор|Трианона]] Тячово было центром [[Тячовскый район|Тячовского яраша (округа)]]. По [[Трианонскый мирный договор|Трианону]] готарь Камениця и [[Малое Тячово]] (''мад.'' Kistécső, ''рум.'' Teceu Mic), што суть на лѣвом березѣ Тисы, одышли [[Румуньско|Румынии]], а в роках 1941–1944 назад стали ся частев Тячова, пак зась одышли [[Румыния|Румынии]].
Рядок 61 ⟶ 60:
 
==Целебриты културы==
* Тридцять рокы (1910–1939), главный период свого активного живота, в Тячовѣ жив и творив вызначный руськый писатель и педагог [[Маркуш, Александер|Александер Маркуш]]. Ту писав учебникы и читанкы про школы, повѣданя, редаговав молодежниймолодежный часопис «Наш родный край».<ref>Тронько П., с. 573</ref>
* Довгый час в Тячовѣ творив мадярскый живописець-реалиста [[Голлоши, Шимон|Шимон Голлоши]], проводник [[Мнихів|Мюнхенской]] малярской школы. Од року 1904, въедно зо своими учениками, серед котрых были и российскы маляре, приходив з [[Мнихів|Мюнхена]] на мальованя до Тячова. Року 1914 перенюс ся сюды навсе, ту робив до смерти (1918) и написав ряд образов, што теперь суть в експозиции Народной галерии [[Будапешт]]а.<ref>Тронько П., cс. 570–571</ref> Мож видѣти дом, де жив малярь и памятник, котрый му поставили року 1993.
 
Рядок 70 ⟶ 69:
* Памятник Лайошу Кошуту (1896).
 
== Жерела и одказы ==
 
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára. 1914. {{ISBN| 963 85683 3 X}}
==Жерела==
* Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
* Sebestyén Zsolt. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012.
* Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969.
* {{Cite book |author= |editor=Тімоніна М. Б. |title=Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location= |publisher=Державна служба статистики України |date=2016 |series= |page=36 |isbn= |doi= |url=http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2016/zb/06/zb_chnnu2016pdf.zip }}
* Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
* Sebestyén Zsolt. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára. 1914. {{ISBN| 963 85683 3 X}}
 
==Одказы==
* [http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2016/zb/06/zb_chnnu2016pdf.zip Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року]
 
==Референции==
[[Файл:Tiachiv Panorama (5668-5670).jpg|thumb|500px|{{center|Панорама центра Тячова, в серединѣ католицкый [[костел]] Св.  Штефана}}]]
{{Reflist}}
{{Тячовскый район}}{{Закарпатска область}}
{{Закарпатска область}}
{{Переклад|hu|Técső |История|id=2017.03.10}}
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]