Андрій Бачіньскый: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
одказ |
одказ |
||
Рядок 6:
== Біоґрафія ==
Народив ся 14. новембра 1732 в селї [[Бенятина]]. По скінчіню [[Ужгород]]ьской ґімназії ся 3. апріля 1753 Андрій Бачіньскый записує на богословьску факулту універзіты в [[Тырнавa|Тырнаві]]. Фінанчна сітуація го нутить зарабляти сі як домашнїй учителя дїтей грофа Майлата. Уже в 1756 роцї, єпископ Михайло Мануїл (Ольшавскый) высвячує клерика Андрія на священика і гнедь охаблять в [[Мукачово|Мукачові]]. Правда, такой по закінченю теологічных штудій – доктора теолоґії (1758) о. Андрій приходіть до міста [[Гайдудороґ]] (комітат [[Саболч]]) як співпрацовник містного архідіякона о. Юрія Сабадоша. Тоты функції выконавав продовж трёх років, а коли о. Сабадоша призвали до [[Мукачово|Мукачова]] як генералного [[Викарь|вікарія]] єпархії, скоро тридцятьрічный Бачіньскый ся стає [[парох]]ом [[
З етнічного погляду [[Гайдудороґ]] (статус міста отримав в 1616 р.) ту жыли різны народы (русины, мадяре, волохы, цігане, сербы. Під впливом російской колонії, котра розмістнила ся поблиз [[Токай|Токая]], даякы вірникы, як повідомлёвав іщі в 1761 р. латиньскый єпископ Еґеру Ференц Баркоці, у публічных частях молять ся за російску імператорку. Місіонерство якогось московского схизматічного священика, што належав до російьской колонії, принесло свої плоди: 21 юла 1765 часть вірників Гайдудороґу одрекла ся унії і выслала делеґатів до Карловицького православного метрополиту, жебы їм призначів свого священика. Позад проведеня 1. - 2. септембра 1765 сондажы земплиньскым наджупаном І. Деріём і о. Андрієм Бачіньскым в Ніредьгазї і в самім Гайдудорозї, 16 септембра імператорка [[Марія Терезія]] забранила Карловицькому метрополитові выслати православного священика, а в писмі до [[Катарина
Бачіньскый головну прічіну схизмы в Саболчскім (як і перед тым у [[Жупа Мараморош|Мараморошскім]]
В 1768 роцї, коли переходила реорґанізація [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовской єпархії]] подля моделу латиньскых дієцез, за ослаблїня тзв. схизматічного руху, Бачіньскый стає членом першой капітулы, котра была зложена з штирёх особ і актівно ся запоює до боя за емансіпацію од Еґеру. В звязї з тым, во фебруару 1770 рока го єпископ Іоанн (Брадач) посылать до [[Відень|Відню]], де 1. апріля отримав авдієнцію у самой [[Марія Терезія|Марії Терезії]], де детайлно высвітлив важность справы компетентным особам імператоркы в церьковных вопросах – її головному радцёви міністрови Каєтанови Пліміґенови, грофові Францискови Галлерови і імператорьскым сповідникам, [[монах]]ам Ігнатію Мюллерови і отцёві-єзуїтови Кампмюллерови. Наслїдом тых зустрічей офіціална позіція Відня была єднозначнов: канонічне заложиня Мукачевской єпархії. За дакілько днїв по приходї Бачіньского до Мукачева в половинї апріля 1770 рока пришов імператор [[Австрійска імперія|Австрії]] [[Йосиф ІІ]], головним церемоніяром котрого на вшыткых акціях, быв лем Бачіньскый.
| |||