Володимир Гнатюк: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
доповнѣня
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
доповнѣня
Рядок 25:
 
== Биография ==
;Штудии:Походив з небогатой 7-членной селянской родины. Зачаточну школу выходив во своем селѣ, а у вѣку 12 рокы зачав ся учити в [[Нормална школа|нормалной народной школѣ]] [[Бучач]]а (1883–1885), пак абсолвовав Бучачску низшу гимназию (1885–1899) ай Станиславовску (днесь [[Ивано-Франковск]]) высшу гимназию (1889–1894) и записав ся на филозофичну факулту Львовской универзиты. В яри 1895 в часописѣ ''Народ'', котрыйкотру выдавали [[Иван Франко]] и [[Михайло Павлик]], прочитав, же [[Михайло Драгоманов]] вызывать галичску интелигенцию ити на [[Угорска Русь|Угорску Русь]] и подати помочь «братам, што капають под мадярскым гнетом». Такой того лѣта на вакациях {{nowrap|В. Гнатюк}} з цимбором пѣшо перейшли од [[Лавочне|Лавочного]] через [[Воловое]] до [[Хуст]]а, записуючи по селах фолклорны материалы. Зобраный материал схвалив во [[Львов]]ѣ его [[професор]] [[Михайло Грушевскый]], голова [[НТШ]], ай [[Иван Франко]], голова новоствореной Етнографичной секции НТШ, котры му вшитко обѣцяли финансово подтримати, опубликовати, а ещи му забештеловали, жебы написав статью о своей выправѣ про часопис ''Радикал'', де Франко быв редактором. Окрыленый такым успѣхом, {{nowrap|В. Гнатюк}} наступного року уже два раз выправив ся на [[Угорска Русь|Угорску Русь]], а то не лем на лѣтных вакациях, але и в яри, в часѣ выукы на универзитѣ. В часѣ выправ не лем записовав фолклор, але и пропаговав украинску литературу, а в меджичасѣ своима публикациями критиковав мадярску владу за притисканя Русинох, кулминациев чого бывзакончив в року 1896 написаный в сполуавторствѣ з {{nowrap|[[Иван Франко|И. Франком]]}} манифест ''І ми в Європі. Протест галицьких русинів проти мадярського тисячоліття''1898.<ref name=Musinka1987/>
;Меджи угорскыма Русинами:В яри 1895 в часописѣ ''Народ'', котрый выдавали [[Иван Франко]] и [[Михайло Павлик]], прочитав, же [[Михайло Драгоманов]] вызывать галичанску интелигенцию ити на [[Угорска Русь|Угорску Русь]] и подати помочь «братам, што капають под мадярскым гнетом». Такой того лѣта на вакациях {{nowrap|В. Гнатюк}} з цимбором пѣшо перейшли од [[Лавочне|Лавочного]] через [[Воловое]] до [[Хуст]]а, записуючи по селах фолклорны материалы. Зобраный материал схвалив во [[Львов]]ѣ его [[професор]] [[Михайло Грушевскый]], голова [[НТШ]], ай [[Иван Франко]], голова новоствореной Етнографичной секции НТШ, котры му вшитко обѣцяли финансово подтримати, опубликовати, а ещи му забештеловали, жебы написав статью о своей выправѣ про часопис ''Радикал'', де Франко быв редактором. Окрыленый такым успѣхом, {{nowrap|В. Гнатюк}} ся наступного року уже два раз выправив на [[Угорска Русь|Угорску Русь]], а то не лем на лѣтных вакациях, але и в яри, в часѣ выукы на универзитѣ. В часѣ выправ не лем записовав фолклор, але и пропаговав украинску литературу, а в меджичасѣ своима публикациями критиковав мадярску владу за притисканя Русинох, кулминациев чого быв в року 1896 написаный в сполуавторствѣ з {{nowrap|[[Иван Франко|И. Франком]]}} манифест ''І ми в Європі. Протест галицьких русинів проти мадярського тисячоліття''. Четверта угроруська выправа {{nowrap|В. Гнатюка}} вела в року 1897 до [[Бачка|Бачкы]], пята в року 1899 до Пряшовского краю. Шеста выправа в яри 1903 зачала ся в [[Будапешт]]ѣ, де по конзултации у {{nowrap|[[Михаил Врабель|М. Врабеля]]}}, мала она вести по выходных краях, пограничных з етничыма румынскыма осадами, де тыж бывали [[Русины]]. Але на тот час {{nowrap|В. Гнатюк}} уже зыскав собѣ репутацию российского шпиона з тым, же вдякы его публикации ку {{nowrap|100-рочу}} {{nowrap|[[Гуца-Венелин|Ю. Гуцы-Венелина]]}} в [[Российска империя|России]] тамошны [[Болгары]] зобрали финанчну помочь про его {{nowrap|84-рочного}} брата Ивана Гуцу и передали му на [[Угорска Русь|Угорску Русь]] через {{nowrap|[[Михайло Грушевскый|М. Грушевского]]}} и {{nowrap|[[Юрий Калман Жаткович|Ю. Жатковича]]}}. Про то «московскый агент Гнатюк, што ходить по селах, роздаючи грошѣ» быв под непрестанным дозором полиции, так же ся многы люде уж и бояли пустити го жо хыж. В такых обстоянях тяжко ся застудив и мусѣв ся зречи свого плана и вернути ся до [[Львов]]а. Але и ту зобраны ним материалы мають велику цѣну, бо суть они од Русинох, што пришли зо [[Жупа Шариш|Шариша]], а днесь уже ся цѣлком асимиловали.<ref name=Musinka1987/>
 
:Резултатом шѣстьох выправ были 6 томы ''Етнографичных материалох з Угорской Руси'', выданых [[НТШ]] ({{nowrap|1897–1911}}, перевыданя {{nowrap|1985–1988}}) и ещи окремы материалы.<ref name=Magocsi>Павло Роберт Маґочій, Іван Поп</ref> ''Етнографичны материалы з Угорской Руси'' мають довъедна 2190 печатных сторон, але окрем них выдав ещи 115 титулы иншых научных робот, статей, рецензий на темы [[Угорска Русь|Угорской Руси]].<ref name=Musinka1987/>
 
 
== Научна робота ==
Од [[1899]]&nbsp;р.&nbsp;— секретарсекретарь [[НТШ]]. Од [[1909]]&nbsp;р.&nbsp;— [[ дописный член-корешпондент]] [[Російска академія наук|Російской академії наук]]. Од [[1916]]&nbsp;р.&nbsp;— голова Етноґрафічной комісії [[НТШ]]. Од [[1924]]&nbsp;р.&nbsp;— член [[Україньска Академія Наук|ВУАН]]
 
Редактор выдань [[НТШ]] (близко 60 томів ''[[Етноґрафічный Зборник|Етноґрафічного Зборника]]'' тай ''[[Матеріали для української етнології|Матеріалів о україньскій етнолоґії]]'') і ''[[Літературно-Науковый Вістник|Літературно-Наукового Вістника]]''. Діректор [[Українська видавнича спілка|Україньского сполку выдавателїв]].
 
== ПублікаціїПубликации ==
Серед робот Гнатюка:
* «Етнографічні ма­теріали з Угорської Руси» (т. 1, 2, 4–6; 1897–­1911),
Рядок 54 ⟶ 58:
* '''Микола Мушинка''' Володимир Гнатюк: Життя та його діяльність у галузі фольклористики, літера­турознавства та мовознавства. Записки Наукового Товариства ім. Шевченка ./ Праці Філологічної Секції / {{nowrap|Том 207}} — {{nowrap|Париж–Нью-Йорк–Сідней–Торонто, 1987}}{{ref-uk}}
 
== ЛітератураЛитература ==
* ''О. Черемшинський.'' Гнатюк Володимир Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4&nbsp;т. / редкол.: Г.&nbsp;Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т.&nbsp;1 : А – Й. — С.&nbsp;367. — {{ISBN|966-528-197-6}}
* {{cite web |author=''О. Черемшинський'' |editor= |date=2006-05-09 |url=http://www.library.te.ua/new_lib/arh/kalendar06/905.html |title=135 років від дня народження Володимира Гнатюка |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate=2021-05-15 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070928024417/http://www.library.te.ua/new_lib/arh/kalendar06/905.html |archivedate=28 SEP 2007}}{{ref-uk}}