Иван Верхратскый: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповнѣня |
доповнѣня |
||
Рядок 4:
|образчик = [[Файл:BLANK.jpg|50px]]
|образчика подпис =[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/2/27/Verkhratcki.jpg Фото]
|познатый як =
|позната як =
|имя при уроджѣню =
Рядок 21:
|категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie -->
}}
'''Иван Верхратскый''', {{ref-uk}} ''Іван Григорович Верхратський'', *[[26. апріль|26. апрѣля]] [[1846]], [[Бѣльче-Золоте|Бѣльче]], [[Галичина]] – †[[29. новембра]] [[1919]], [[Львов]] —
== Биография ==
Походив з родины
Во [[Львов]]ѣ штудовав тыж языкознательство и етнографию. Педагогичну роботу зачав на [[Гимназия|гимназии]] в {{nowrap|[[Дрогобыч]]у (1868–1871)}}, де учив украинскый язык и природопис, а его учеником быв [[Иван Франко]]. По завершѣню штудий в [[Краков]]ѣ (1874), учив на гимназии в [[Жешов]]ѣ од року 1879 — в [[Станиславов]]ѣ, од року 1989 до {{nowrap|пензии (1908)}} — на Львовской академичной гимназии.<ref name=Roznatowska/>
Од року 1899 — рядный член [[НТШ]], створив там и став у чолѣ математично-природничо-медичной секции, редаговав ей научный зборник (1897–1898, 1900–1903, 1905, 1908–10) и быв его активный автор; быв членом Физиографичного товаришства в [[Краков]]ѣ (1873); од року 1905 — честный член НТШ.<ref name=Movna/>
Послѣдны рокы бывав во [[Львов]]ѣ во властном мурованом домѣ на {{nowrap|ул. Голомба, 8}} (од року 1946 — улиця Ивана Верхратского). Быв женатый з {{nowrap|Оленов Русин (1870–1951)}}. Погребеный на Лычаковском цинтерю, на {{nowrap|полю 3}}, за гробами Шашкевичох и Барвинскых, в криптѣ Верхратскых и Русинох.<ref name=Melnik/>
== Творба ==
;Литература:Як [[писатель]] выступовав тыж под псевдонимами «Іван Правдолюб з Боднарова, Іван Щипавка, Лосун, Любарт Горовський, Любарт Співомир, Петро Правдолюб, Подоляк, Чайка І.», криптонимами «Г., І. В., Л.»<ref name=Movna/><ref name=Zeleznak/> Выйшли его кннжкы “Стрижок. Збірник поезій сатиричних, епіграмів…” (1864), “Калина. Збірник стихотворов” (1875), “Байки, приказки і повістки” (1875), “Тріолети” (1878). Рецензовав творы {{nowrap|Ю. Федьковича}}, “Німецько-руський словар” {{nowrap|О. Партицкого}}, перекладовав з польскых [[писатель]]ох. В року 1880 выдавав литературно-науковый часопис “Денниця”. Але его литературна творба достала остру критику [[Иван Франко|Ивана Франка]] за «недостаток поетичного чутя и таленту, неприродный мѣшаный язык и етимологичный правопис».<ref name=Melnik/>
== Интересны факты ==
И. Верхратскый организовав на гимназии в [[Дрогобыч]]у литературный кружок, до якого ходив в числѣ 12 членох ай {{nowrap|Иван Франко}}. Зачаток своей литературной творчости {{nowrap|И. Франко}} описав в писмѣ до [[Михайло Драгоманов|{{nowrap|М. Драгоманова}}]] дня 26. апрѣля 1890:<ref>http://en.calameo.com/books/004248948d98490e414d8 </ref> {{Цитат|Почав я писати віршем і прозою дуже вчасно, ще в нижчій гімназії. Вплив на вироблення у мене літературного смаку мали два вчителі: Іван Верхратський і Юлій Турчинський, оба писателі і поети…}}
== Жерела и одказы ==
* '''М. Г. Железняк''': Верхратський Іван Григорович //Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33710 Доступне онлайн. Одчитане: 25.04.2021)]{{ref-uk}}
* {{cite web |author='''Ігор Мельник''' |editor= |date=26.04.2016 |url=https://zbruc.eu/node/50747 |title=Згадаймо Івана Верхратського |publisher=Збруч |format= |quote= |language= |accessdate=2021-04-25 |archiveurl= |archivedate= }}{{ref-uk}}
* '''Маріанна Мовна, Платон Третяк''': ВЕРХРАТСЬКИЙ Іван //Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія: електронна версія, Київ, Львів: Наукове товариство імені Шевченка, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015, [http://encyclopedia.com.ua/search_articles.php?id=557 Доступне онлайн. Одчитане: 24.04.2021]{{ref-uk}}
* '''О. Рожнятовська''': Природодослідник, мовознавець, філолог. До 170-річчя від дня народження {{nowrap|І. Верхратського (1846–1919)}} //Дати і події, 2016, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 (7) / Національна парламентська бібліотека України. — Київ, 2016. {{nowrap|ISSN 2306-3505}} — {{nowrap|Сс. 97–101}} [http://www.nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar(2016).pdf Доступне онлайн. Одчитане: 24.04.2021]{{ref-uk}}
|