Иван Верхратскый: Роздїлы міджі ревізіями

|познатый як = природознатель[[Биология|природник]], [[Языкознательство|языкознатель]], [[писатель]], [[перекладатель]], [[етнограф]]

'''Иван Верхратскый''', {{ref-uk}} ''Іван Григорович Верхратський'', *[[26. апріль|26. апрѣля]] [[1846]], [[Бѣльче-Золоте|Бѣльче]], [[Галичина]] – †[[29. новембра]] [[1919]], [[Львов]] — природознательприродник, [[Языкознательство|языкознательфилолог]], [[педагог]], [[писатель]], [[перекладатель]], [[етнограф]] и сполоченскый дѣятель, честный член [[НТШ]].<ref name=Movna>Маріанна Мовна, Платон Третяк</ref><ref name=Zeleznak>М. Г. Железняк</ref><ref name=Roznatowska>О. Рожнятовська</ref><ref name=Melnik>Ігор Мельник</ref><ref name=UkrKal>Украинский Календарь</ref>

Походив з родины священикапароха церкви Св. Михаила Григория Верхратского (1798–1848),<ref name=Melnik/> а про то, же му отець умер в року 1848,<ref name=Movna/> мати з четырма малыма дѣтми перенесла ся до [[Львов]]а, жебы могла вышколовати дѣти, але в року 1862 умерла и она.<ref name=Roznatowska/> Иван Верхратскый в року 1865 закончив Академичну гимназию во [[Львов]]ѣ, 1868 — природницке оддѣлѣня природознательства на филозофской факултѣфакулты Львовской универзиты, 1874 — природознательскыйприродницкый курз на [[Ягеллонска универзита|Ягеллонской универзитѣ]] в [[Краков]]ѣ.<ref name=Movna/><ref name=Roznatowska/>

;Литература:Як [[писатель]] выступовав тыж под псевдонимами «Іван Правдолюб з Боднарова, Іван Щипавка, Лосун, Любарт Горовський, Любарт Співомир, Петро Правдолюб, Подоляк, Чайка І.», криптонимами «Г., І. В., Л.»<ref name=Movna/><ref name=Zeleznak/> Выйшли его кннжкы “Стрижок. Збірник поезій сатиричних, епіграмів…” (1864), “Калина. Збірник стихотворов” (1875), “Байки, приказки і повістки” (1875), “Тріолети” (1878). Рецензовав творы {{nowrap|Ю. Федьковича}}, “Німецько-руський словар” {{nowrap|О. Партицкого}}, перекладовав з польскых [[писатель]]ох. В року 1880 выдавав литературно-науковый часопис “Денниця”. Але его литературна творба достала остру критику [[Иван Франко|Ивана Франка]] за «недостаток поетичного чутя и таленту, неприродный мѣшаный язык и етимологичный правопис».<ref name=Melnik/>