Ґриґорій Жаткович: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
+фото |
доповненя |
||
Рядок 9:
== Політична карьєра ==
===
Скоро по еміґрації Ґриґоріюв отець Павел Жаткович завзяв передньоє місто в русинському житю Америкы. Быв змежи основателюв вплывного [[Соєдіненіє|Соедіненія Грекокатолических Русских Братств]], пак став главным редактором новинкы Соедіненія, [[АРВ|«Американского русского вѣстника»]]. Ґриґорій Жаткович ся сам нияк не анґажовав у діла русинськых іміґрантув.<ref name="magocsi" />
[[Файл:Zhatkovych-Declaration-of-Common-Aims.jpg|thumb|right|Жаткович пудписує Декларацію общых цілюв [[Централноевропска Уния|Централно-європейської Унії]]]]
Рядок 18:
На засіданю 12. новембра 1918 Народна Рада прияла тзв. Скрентонську резолуцію за злученя из Чехословакійов на правах автономії и становила теріторію будучої русинської адміністрації. Приятоє было ай Жатковичово внесеня провести плебісціт межи америцькыми Русинами, де бы ся могли высловити за будучнусть Русинув у Європі.<ref>{{статя|назва =Протоколъ Изъ Засѣданія Америк. Народной Рады Угро-Русиновъ, подержаного дня 12-го Ноябрья, 1918., въ Скрентонъ, Па., въ "Casey Hotel."|выданя =Американскій Русскій Вѣстникъ (21.11.1918)|сторінкы =2}}</ref> Плебісціт быв проведеный у децембрі 1918 непрямым голосованьом. За злученя из Чехословакійов проголосовали 66,4% (732 из 1102) делеґатув.<ref>{{статя|автор =Joseph Danko|назва =Plebiscite of Carpatho-Ruthenians in the United States Recommending Union of Carpatho-Ruthenia with the Czechoslovak Republic|выданя =The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States|выпуск =XI/1-2|рік =1964-1968|одказ =https://uvan.org/wp-content/uploads/2014/05/Annals-of-UVAN-1964-1968-1-2.pdf|сторінкы =184-207}}</ref>
=== Твореня Пудкарпатської Руси ===
[[Файл:Uhro-Rusinia map.jpg|thumb|right|340px|Мапа Угро-Русинії, прилажена Жатковичом діля мирової конференції]]
Узброєні резултатами плебісціта, Жаткович и голова Америцької Народної Рады [[Юлій Ґардош]] рушили на [[Паріжська мирова конференція|мирову конференцію]] до Паріжу, де прибыли 14. фебруара 1919. Вєдно з [[Антоній Бескид|Антонійом Бескидом]] утворили Руську Комісію, котра мала репрезентовати вшиткых Карпато-Русинув.<ref name="magocsi" /> Як член Руської Комісії, Жаткович представив Скрентонську Резолуцію и резултаты плебісціта америцькому дипломатови [[Едвард Гавс|Едварду Гавсу]], премєрови Чехословакії [[Карел Крамарж|Карлови Крамаржови]] и міністрови загранича [[Едвард Бенеш|Едвардови Бенешови]].<ref>Žatkovič, Expose, с. 8-9</ref>
Рядок 25:
8. мая 1919 представителі пережых русинськых рад искликали [[Централна Руська Народна Рада|Централну Руську Народну Раду]] в Ужгороді. Жаткович быв убраный за єї почестного ведучого. 16. мая Рада одобрила Жатковичову проґраму из 14 пунктув тай именовала го «первымъ министромъ», уповномоченым єднати из Чехословакійов в имню Рады.<ref>{{книга|назва =Протоколы общаго собранія подкарпатскихъ русскихъ радъ и первыхъ 5-ти засѣданій Центральной Русской Народной Рады|одказ =https://archive.org/details/crnr-protokoly|місто =Ужгородъ|выдавательство =Уніо|рік=1919}}</ref> Жаткович судив, же русинська держава («Угро-русскій штатъ») буде федералнов автономійов. Наперек тому, Чехословакія пушла путьом централізації, што мусіло спровоковати конфлікт.<ref name="magocsi" />
[[Файл:Zhatkovych ARV 1919.png|thumb|right|190px|Фраґмент статі ''Жатковичъ Президентомъ Русиніи!'' ([[АРВ]], авґуст 1919)]]
У кунцьови юлія Масарик и міністер внутрішных діл [[Антонін Швегла]] попросили Жатковича стати в чоло дочасної влады, пятичленної [[Діректорія|Діректорії]]. 18. новембра 1919 уголосив ся так званый [[Генералный штатут про Подкарпатску Русь|Ґенералный статут]], котрый становив адміністрацію [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатської Руси]] (нова офіціална назва теріторії). Статут брав Діректорію лем як консултативный орґан, місто неї край мав адміністровати чеськый урядник ([[Ян Брейха]]). Наперек чеканю русинськых політикув дочасна границя из Словакійов была проведена [[Уг (приток Лаборця)|ріков Уж]].<ref name="magocsi" />
У януарови 1920 Жаткович пушов до Прагы, де ся перебігом шести місяцюв стрічав из урядниками тай президентом Масариком, провбуючи розрішити політичні непорозуміня. 26. апріля Діректорію замістила Ґубернаторська Рада, два тыждні по тому Жаткович быв именованый «дочасным ґубернатором».<ref name="magocsi" />
=== Ґубернаторство ===
=== По вертаню в Америку ===
По навернутю до США ся курто неґатівно выражав о чеськословенькій політіцї к Підкарпатьскій Руси. У році 1921 написав малу книжку ''[[Експозе (книга) |Открытя-Експозе]]'' у якій свідчів свій погляд на подїї коло заснованя Чеськословеньска. В часї [[Друга світова война|2. світовой войны]] своє антічеськословеньске одношіня переоцїнив і започав выдавати часопис ''The Carpathian'' (1941-1943), у котрім ся выражав за обновлїня Чеськословеньска з трёма рівностоячіма націями - [[Чехы|Чехами]], [[Словаци|Словаками]] і [[Русины|Русинами]].
Рядок 38 ⟶ 42:
У 1915 р. ся взяв из Леонов Котаймер (Kotheimer, 1888—1974), дівков дохтора-еміґранта из Німеччины. Мали сім діти, межи котрыми были Ґриґорій мл. («Тед», 1916—2003) и Іоанна (Joan) Ірма (1917—1921).<ref name="magocsi" />
Родичі го кликали ''Gerő'' (уд мадярського ''Gergely—Ґриґорій''), пак ся тото в Америці перемінило на ''Джеррі''. В утцьовых документах ся родина писала ''Zsatkovics''. Ґриґорій ся раз писав як ''Zsatkovich'', дале в Європі тото перемінив на ''Zatkovich''. У тогочасных русинськых и чеськых публікаціях мож видіти ай форму ''Žatkovič''.
== Референції ==
| |||