Вікіпедія

Ґриґорій Жаткович: Роздїлы міджі ревізіями

Інтерактивний перегляд історії
← Старше едітованяНовше едітованя →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповненя
доповненя
Рядок 6:
Родив ся в селі [[Голубинноє]] в родині [[нотарь|нотаря]] [[Павел Жаткович|Павла Жатковича]] (1852—1916) и Ірмы Злоцької, дівкы сященника и културного діятеля [[Феодосій Злоцькый|Феодосія Злоцького]]. В 1890 р. Павел Жаткович еміґровав до [[США|Споєных Штатув Америкы]], а за рук упровадив там ай жону из дітьми. Бывали раз у [[Ню Йорк (місто)|нюйоркському]] [[Іст Сайд]]і, дас у 1904 р. ся перенесли в [[Гомстед, Пенсилвания|Гомстед]] попиля [[Піттсбурґ]]а.<ref name="magocsi">Маґочій, Чловек, што остал президентом…</ref>
 
В основну школу и середню школу (анґл. DeWitt Clinton High School), Ґриґорій ходив у Іст Сайді. Пак ся вчив у вступнуй школі римокатолицького коледжа Св. Вінсента (Saint Vincent College) у вароші [[Латроб|Латроб, Пенсілванія]]. Дале продовжив школованя на університеті, што діля тогочасного Русина-еміґранта было доста нетіпово. У 1907 р. кунчив [[Університет Дюкейн]] (Duquesne University) у Піттсбурґу из тітулов [[Bachelor of Arts|бакаларя]] [[політолоґія|політичных наук]]. У 1919 р. кунчив щи юрідичный факултет [[Пенсілванськый університет|Пенсілванського університета]], престіжної высокої школы [[Блющова лига|Блющової ліґы]]. Подля дакотрых інформацій, дустав ай тітулу маґістра права на [[Джорджтаунськый університет|Джорджтаунськум університеті]] у [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтоні]]. Поширенов є хыбна думка, же мав докторат. Як споминат сам Жаткович, «[у Європі] ня вшиткі кличут доктор Жаткович, што є належна тітула діля юрісты». Такой у 1919 р. удкрыв пріватну юрідичну практику в Піттсбурґови. У якыйись час за [[Перша світова война|Першої світової войны]] робив правным радником у піттсбурґському удділеню компанії [[General Motors|Дженерал Моторс]].<ref name="magocsi" />
 
== Політична карьєра ==
=== В Америці ===
Скоро по еміґрації Ґриґоріюв отець Павел Жаткович завзяв передньоє місто в русинському житю Америкы. Быв змежи основателюв вплывного [[Соєдіненіє|Соедіненія Грекокатолических Русских Братств]], пак став главным редактором новинкы Соедіненія, [[АРВ|«Американского русского вѣстника»]]. Ґриґорій Жаткович ся сам нияк не анґажовав у діла русинськых іміґрантув.<ref name="magocsi" />
 
Рядок 15 ⟶ 16:
Такой 23-25. октовбра 1918 удбыла ся стріча [[Централноевропска Уния|Централноєвропейської Демократичної Унії]] в [[Филаделфия|Філаделфії]], де Жаткович зась вюг делеґацію Угро-Русинув. Вєдно з представителями 20 далшых народув пудписав Декларацію общых цілюв.<ref>[http://www.carpatho-rusyn.org/fame/proc.htm Декларація из пудписом Жатковича] (carpatho-rusyn.org).</ref> 25. октовбра америцькі Русины ся стрітили з Масариком, жебы продіскутовати злученя з Чехословакійов, включно из будучым статусом Русинув и границями їх автономії.<ref>Žatkovič, Expose, с. 5</ref>
 
На засіданю 12. новембра 1918 Народна Рада прияла резолуцію за злученя из Чехословакійов на правах автономії и становила теріторію будучої русинської адміністрації. Приятоє было ай Жатковичово внесеня провести плебісціт змежимежи америцькыхамерицькыми РусинувРусинами, де бы ся могли высловити за будучнусть Русинув у Європі.<ref>{{статя|назва =Протоколъ Изъ Засѣданія Америк. Народной Рады Угро-Русиновъ, подержаного дня 12-го Ноябрья, 1918., въ Скрентонъ, Па., въ "Casey Hotel."|выданя =Американскій Русскій Вѣстникъ (21.11.1918)|сторінкы =2}}</ref> Плебісціт быв проведеный у децембрі 1918 непрямым голосованьом. За злученя из Чехословакійов проголосовали 66,4% (732 из 1102) делеґатув.<ref>{{статя|автор =Joseph Danko|назва =Plebiscite of Carpatho-Ruthenians in the United States Recommending Union of Carpatho-Ruthenia with the Czechoslovak Republic|выданя =The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States|выпуск =XI/1-2|рік =1964-1968|одказ =https://uvan.org/wp-content/uploads/2014/05/Annals-of-UVAN-1964-1968-1-2.pdf|сторінкы =184-207}}</ref>
 
=== В Європі ===
 
Узброєні резултатами плебісціта, Жаткович и голова Народної Рады [[Юлій Ґардош]] рушили на [[Парижська мирова конференція|мирову конференцію]] до Парижу, де прибыли 14. фебруара 1919. Вєдно з [[Антоній Бескид|Антонійом Бескидом]] утворили Русинську Комісію, котра мала репрезентовати вшиткых Карпато-Русинув.<ref name="magocsi" />
 
На основі [[Сант-Жерманьскый пакт (1919, мінорітный)|пакту із Ст. Жерман]] з [[10. октобра]] [[1919]] ся пак Підкарпатьска Русь стала частёв Чеськословеньска. Договор становив, же Підкарпатьска Русь буде автономнов єдиніцёв. Наперед тому ся так по вынику републікы не зробило.<ref>http://psp.cz/eknih/1935ns/ps/stenprot/105schuz/s105001.htm</ref>
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/wiki/Ґриґорій_Жаткович"