Ґриґорій Жаткович: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповненя |
|||
Рядок 1:
[[Файл:Zhatkovich.jpg|thumb|right|Меморіална
'''Ґриґорій Іґнатій Жаткович''' ([[Анґліцькый язык|анґл.]] ''Gregory Ignatius Zhatkovych'') (2. децембра [[1886]], [[Голубинноє]] — 26. марта [[1967]], [[Піттсбурґ]]) быв політик и правник, першый ґубернатор [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатської Руси]].
== Ранный живут ==
Родив ся в селі [[Голубинноє]] в родині [[нотарь|нотаря]] [[Павел Жаткович|Павла Жатковича]] (1852—1916) и Ірмы Злоцької, дівкы сященника и културного діятеля [[Феодосій Злоцькый|Феодосія Злоцького]]. В 1890 р. Павел Жаткович еміґровав до [[США|Споєных Штатув Америкы]], а за рук упровадив там ай жону из дітьми. Бывали раз в [[Ню Йорк (місто)|нюйоркському]] [[Іст Сайд]]і, дас у 1904 р. ся перенесли в [[Гомстед, Пенсилвания|Гомстед]] попиля [[Піттсбурґ]]а.
В основну школу и середню школу (анґл. DeWitt Clinton High School), ходив у Іст Сайді. Пак ся вчив у вступнуй школі римокатолицького коледжа Св. Вінсента (Saint Vincent College) у вароші [[Латроб|Латроб, Пенсілванія]]. Дале продовжив школованя на університеті, што діля тогочасного русина-еміґранта было доста нетіпово. У 1907 р. кунчив [[Університет Дюкейн]] (Duquesne University) у Піттсбурґу из тітулов [[Bachelor of Arts|бакаларя]] [[політолоґія|політичных наук]]. У 1919 р. кунчив щи юрідичный факултет [[Пенсілванськый університет|Пенсілванського університета]], престіжної высокої школы [[Блющова лига|Блющової ліґы]]. Подля дакотрых інформацій, дустав ай тітулу маґістра права на [[Джорджтаунськый університет|Джорджтаунськум університеті]] у [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтоні]]. Поширенов є хыбна думка, же мав докторат. Як споминат сам Жаткович, «[у Європі] ня вшиткі кличут доктор Жаткович, што є належна тітула діля юрісты». Такой у 1919 р. удкрыв пріватну юрідичну практику в Піттсбурґови. У якыйись час за [[Перша світова война|Першої світової войны]] робив правным радником у піттсбурґському удділеню компанії [[General Motors|Дженерал Моторс]].
== Політична карьєра ==
Скоро по еміґрації Ґриґоріюв отець Павел Жаткович завзяв передньоє місто в русинському житю Америкы. Быв змежи основателюв вплывного [[Соєдіненіє|Соедіненія Грекокатолических Русских Братств]], пак став главным редактором новинкы Соедіненія, [[АРВ|«Американского русского вѣстника»]]. Ґриґорій Жаткович ся сам нияк не анґажовав у діла русинськых іміґрантув.
У юлію 1918 р. была основана [[АНРУР|Америцька народна рада Угро-Русинув]]. Пуд конець септембра, Рада сконтактовала Ґриґорія Жатковича, котрый ся согласив на роль правного радника и офіційного представителя. Из помочов пенсілванського конґресмена [[Ґай Едґар Кемпбелл|Ґая Е. Кемпбелла]] делеґація Рады в чолі з Жатковичом была закликана на аудієнцію в президента [[Вудро Вилсон|Вудрова Вілсона]], котра ся удбыла 21. октовбра 1918. Змежи політичных лідерув іміґрантув лем Жаткович и [[Томаш Ґарік Масарік|Томаш Масарик]] мали личный контакт из президентом США. Делеґація представила Вілсонови свуй меморандум (потовмаченый Жатковичом и [[Михаил Ганчин|Михаилом Ганчином]]) из трьома варіантами будучности Угорської Руси, были то независимусть, изъєдиненя («сполочна Управа»<ref>Протоколъ-Записница, с. 34</ref>) из Русинами [[Галич]]і и [[Буковина|Буковины]], або автономія в границях Угорщины. Намісто сих опцій Вілсон рекомендовав изъєдинити ся у федерацію из даяков братськов словянськов державов на правах автономії.
Жатковіч тыж вив говоры з будучім презідентом Чеськословеньска [[Томаш Ґарік Масарік|Т. Ґ. Масаріком]] о припоню [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]] к выникаючій державі. І наперек роздїлным назорам ся русиньска репрезентавія прихылила про припоїня к Чеськословеньску і то саме рішіня підпорили і державы Договору. Подля выразу посланця Ґатіго (смоть референції) му проф. Масарік 25. октобра 1918 обіцяв, же "кідь Русины вырішать ся припоїти к Чеськословеньскій републіцї, будуть мати повну автономію; тай граніцї будуть зроблены так, жебы Русины были спокійны."<ref>http://www.psp.cz/cgi-bin/eng/eknih/1920ns/ps/stenprot/370schuz/s370005.htm</ref>
Рядок 15 ⟶ 21:
По навернутю до США ся курто неґатівно выражав о чеськословенькій політіцї к Підкарпатьскій Руси. У році 1921 написав малу книжку ''[[Експозе (книга) |Открытя-Експозе]]'' у якій свідчів свій погляд на подїї коло заснованя Чеськословеньска. В часї [[Друга світова война|2. світовой войны]] своє антічеськословеньске одношіня переоцїнив і започав выдавати часопис ''The Carpathian'' (1941-1943), у котрім ся выражав за обновлїня Чеськословеньска з трёма рівностоячіма націями - [[Чехы|Чехами]], [[Словаци|Словаками]] і [[Русины|Русинами]].
Вмер в Піттсбурґу в роцї 1967. Із Жатковічовых матеріалів остало маленько, по ёго смерти были ёго запискы попалены.
== Личный живут ==
У 1915 р. ся взяв из Леонов Котаймер (Kotheimer, 1888—1974), дівков дохтора-еміґранта из Німеччины. Мали сім діти, межи котрыми были Ґриґорій мл. («Тед», 1916—2003) и Іоанна (Joan) Ірма (1917—1921).
Родичі го кликали ''Gerő'' (уд мадярського ''Gergely—Ґриґорій''), пак ся тото в Америці перемінило на ''Джеррі''. В утцьовых документах ся родина писала ''Zsatkovics''. Ґриґорій ся раз писав як ''Zsatkovich'', дале в Європі тото перемінив на ''Zatkovich''. У тогочасных русинськых и чеськых публікаціях мож видіти ай форму ''Žatkovič''. У днешньых анґлоязычных публікаціях майчасто ся хоснує варіант ''Zhatkovych''.
== Референції ==
<references />
{{Переклад|cs|Grigorij_Žatkovič|8390706}}
== Одказы ==
* {{статя|автор =[[Павел Роберт Маґочій]]|назва =Чловек, што остал президентом європской республикы|выданя =Річник Руской Бурсы|рік =2020|doi =10.12797/RRB.16.2020.16.06|одказ =https://journals.akademicka.pl/rrb/article/view/2356}}
* {{книга|назва=Протоколъ-Записница засѣданія Народного Конгресса Американскихъ Русиновъ <nowiki>[...]</nowiki> въ Гомстедъ, Па., дня 15., 16. сент. 1919-го рока|одказ= https://archive.org/details/protokolzapysnyt00unse|місто=[[Гомстед, Пенсилвания|Homestead, Pa.]]|рік=1919}}
* [http://www.carpatho-rusyn.org/fame/pod.htm The Tragic Tale of Sub-Carpathian Ruthenia] - Траґічне оповіданя о Підкарпатьскій Руси (по анґліцькы)
* [http://www.carpatho-rusyn.org/fame/zat.htm Gregory I. Zatkovich (1886-1967)] - біоґрафія (по анґліцькы)
| |||