Вікіпедія

Ярослав Качмарчык: Роздїлы міджі ревізіями

Інтерактивний перегляд історії
← Старше едітованяНовше едітованя →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м фото
доповненя
Рядок 1:
[[Файл:Ярослав Качмарчык.png|thumb|right|Ярослав Качмарчік]]
'''[[Доктор філозофії|PhDr.]] Ярослав КачмарчікКачмарчык''' ([[26.29 юла]]марця [[18851884]], [[Білцарева]], [[Ракусько-Угорьско]] -— приближно [[1944]]) бывбыл [[Лемкы|лемківскыйлемківскым]] [[політік]],політиком [[правник]]і правником. тайВ презідент1920 році был выбраний за премєр-міністра [[Руська народна републіка Лемків|РусиньскойРуской народнойНародной републікыРеспубликы Лемків]].
 
== ЖывотВчасне жытя ==
=== Молодость ===
Ярослав Качмарчік ся народив в селї Білцарева, ёго нянё, реверенд [[Теофіль Качмарчык|Теофіл Качмарчік]], быв знамым [[священик]]ом і русиньскым дїятелём. Молодый Ярослав відїв од вітця приклад. На ёго желаня штудовав на Львівскій універзітї, де здобыв докторат філозофії.
 
Ярослав Качмарчык ся вродил в [[Білцарева|Білцареві]] в родині священника [[Теофіль Качмарчык|Теофіля Качмарчыка]] і Мариі Жеґєстовской, дівкы креницкого пароха, мушыньского декана Віктора Жеґєстовского (1809—1888).
=== Політік ===
В часї [[Перша світова война|першой світовой войны]] служыв Качмарчік в ракусько-угорьскім войску. По скінчіню войны хотїв вывжыти роспад Ракусько-Угорьска і вырішыти о політічній долї Лемків. В резултатї того зорґанизовав Качмарчік і дакілько далшых дїятелїв (передовшыткым [[ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькых]] священиків, [[учітель|учітелїв]], [[правник]]ів, і [[рольник]]ів політічный рух в [[Карпаты|Карпатах]]. Выслїдком было дня [[5. децембра]] [[1918]] проголошіня незалежности [[Русиньска народна републіка Лемків|Лемко-русиньской републікы]] у [[Флоринка|Флоринцї]].
 
Подібні як братя Любомір і Владимір, розпочал студиі правничы на [[Львівскій Університет|Львівскым Університеті]], але на шкільний рік 1904/1905 перенюс ся до Університету в [[Інсбрук]]у. По двох семестрах вернул до Львова, де 1908 рока оборонил докторат.
Тогды быв Качмарчік на чолї Русиньской рады в своїм роднім селї Білцарева. Як много Лемків своёй добы, почув силну културну близкость до [[Росіяне|Росіян]] тай обгаёвав споїня з Росіёв. Взглядом на то, же Качмарчік быв [[антікомунізм|антікомуніста]] і в тім часї не было споїня з Росіёв можливе, підпоровав зато споїня з [[Чеськословеньско]]м як провізорне рішіня до той добы, як скінчіть Російска домова война в Росії вітязством білоґвардейцїв.
 
В 1908‑1909 працувал конціпієнтом (помічником) в Выжшым Краєвым Суді в [[Ґрац]]у. В тым самым часі пішол на єднорічну службу до арміі. Далі працувал в державных судах і приватных канцеляриях в [[Новый Санч|Новым Санчы]], [[Перемышль|Перемышли]] і [[Відень|Відни]]. Качмарчык іщы перед войном был єдным з найактывнійшых [[русофілы|русофільскых]] діячів молодшого поколіня, остал директором Лемківской Касы в [[Горлицѣ|Горлицях]].
В януарї [[1919]] ся Качмарчік став презідентом републікы. Нововыникла Друга Польска републіка але мала з Лемками іншы планы, хотїла перевзяти контролю над републіков. То вело к чіселным конфліктам. Стовкы Лемків, якы служыли в польскій армії, повтїкали за граніцї пронаслїдованы войском. Жебы тото вырішыти пішов Качмарчік до Варшавы вести говоры.
 
Початком [[Перша світова война|Першой Світовой Войны]], так як чысленны інчы Лемкы, был арештуваний і вязнений в Санчы. Просто з вязниці післано го до войска. Здає ся, же брал уділ в боях в Карпатах в часі зимовой кампаніі 1914/15 року, де хыбаль был ранений і одосланий до [[Ужгород]]а.
Републіка не мала валушну політічну, ани воєньску міц потребну про оборону своїх прав. Доля републікы была завершена [[Сен-Жерменскый мирный договор|Сант-Жерманьскым договором]], котрый придав Галіч (вєдно з Лемко-Русиньском) Польску. Спочатку не были Лемкы охотны ся припоїти, але часом ся піддали.
 
== Політична діяльніст ==
=== Пад і пізнїшый жывот ===
Дня [[8. януара]] [[1921]] Качмарчіка заперли і в юлї го поставили перед суд. Обгаёвав ся тым, же Лемкы хотїли з Поляками добры звязкы і торговы одношіня. На кінцї быв ослободженый і пропущеный.
 
По войні поміг зорґанізувати віче 5 грудня/децембра 1918 во [[Фльоринка|Фльоринці]], де проклямувана была [[Руська народна републіка Лемків|Руска Народна Республика]]. Был предсідательом Руской Рады в [[Білцарева|Білцареві]]. Качмарчык был тыж членом лемківской делеґациі до [[Пряшів|Пряшова]], де 21 грудня/децембра 1918 створено спільну Карпаторуску Раду. Дакус пізнійше выбраний был до триособовой лемківской делеґациі на [[Парыска Мирна Конференция|Парыску Мирну Конференцию]], котра одначе николи там не поіхала.
Пак собі отворив правницьку пракс в містї [[Мушына]] на граніцї з Чеськословеньском.
 
В січны/януарі 1919 рока іздил до [[Краков]]а, жебы інформувати польску адміністрацию о лемківскій політычній діяльности. Разом з братом Владиміром брал активний уділ в лемківскых стрічах в марци, де было далі деклярувано жаданя прилучыня Лемковины до Чехословациі і дискутувано неплачыня податків польскій державі і не браня през ню лемківского рекрута. Здає ся што під конец мая 1919 повюл Качмарчык лемківску делеґацию до Прагы, а початком червця/юния стрітил ся в [[Крениця|Креници]] з капітаном американьской арміі, Мерияном С. Купером (1893—1973), жебы інформувати го о ситуациі в реґіоні.
== Вонкашнї лінкы ==
* [http://www.carpatho-rusyn.org/lemkos/kach.htm Біоґрафія на carpatho-rusyn.org]
* [http://www.carpatho-rusyn.org/lemkos/lemkos.htm Інфо на carpatho-rusyn.org]
 
З огляду на то, што польска сторона брала рекрута на Лемковині, Качмарчык два раз іхал до Варшавы (на початку січня/януара, пак 20 лютого 1920). Конферувал з Міністерством Войсковых Справ, котре го упевняло в тым, што Лемкы не будут вербуваны. Єднак з огляду на передолжуючы ся проблемы з льокальном польском адміністрацийом Качмарчык і [[Захарий Копыстяньскій]] ініциювали остатню пробу запевніня лемківской незалежности.
== Референції ==▼
{{Переклад|cs|Jarosław Kaczmarczyk|8390166}}
 
12 марця 1920 р. в Креници мала місце стріча понад 50 лемківскых діячи, де Качмарчык передставлял історию лемківской адміністрациі і введіня польского уряду. Было покликано Начальну Раду Лемківской Руси з 26 членів, спосеред них пят выбрано до Выконавчого Комітету. Ярослав Качмарчык остал його премєром. Рада жадала вызначыня польско-лемківской границі, заборонила учытелям складати присягу на вірніст польскій державі і противставляла ся браню Лемків до польского войска.
{{lifetime|1885|1944|Качмарчік, Ярослав}}▼
 
6 січня/януара 1921 рока Качмарчык, разом зо свящ. [[Дмитро Хыляк|Димитрийом Хыляком]] і [[Микола Громосяк|Миколайом Громосяком]], был арештуваний през польскы власти. 10 червця/юния 1921 р. поставлено іх перед судом в [[Новый Санч|Новым Санчы]], де были оскаржены о розвиваня серед Лемків зрадливой діяльности. Качмарчык бесідувал о брутальности, з яком Полякы пацифікували реґіон. Повіл тыж медже інчыма:
 
{{Цитат 2|За винного ся не уважам, напротив, мам навет повноту переконаня і свідоміст, же вшытко, што-м робил, было цілковито леґальне. Зато єм тыж поступувал отверто.|
{{Цитат 3|Ориґіналний текст|Za winnego nie uważam się, a wręcz przeciwnie posiadam pełnię przekonania i świadomość, że wszystko co robiłem było całkowicie legalne. Dlatego też postępowałem otwarcie.|B. Horbal, Działalność polityczna Łemków na Łemkowszczyźnie 1918-1921, s. 107}}}}
 
Вшыткых трьох підсудных звільнено підкрисляючы, же выполняли они жычыня свойого народу.
 
== По Республиці ==
 
18 жолтня/октобра 1922 рока отворил загальнолемківску стрічу в [[Крениця|Креници]], де был выбраний до окружного комітету Галицко-Русской Народной Організаціі. Мал канцелярию в [[Мушына|Мушыні]], пак од 1933 рока в Креници.
 
На зачатку Другой Світовой Войны выіхал зо женом і сыном до Кракова. Далі выіхали до Варшавы, [[Білосток|Білогостоку]], на західню [[Білорусь]] і в кінци до [[Львів|Львова]]. 23 лютого/фебруара 1940 рока го арештувало [[НКВД]]. Качмарчыкову жену і сына депортувано до [[Казахстан]]у. По семох роках од часу арешту суд признал Ярослава Качмарчыка за гмершого. Вмер правдоподібно в 1944 р. в лаґрі в Росиі (за ріжныма інформациями під Москвом<ref>{{cite web |author= Севериян Косовскiй|date= 23. 3. 2020|url= https://www.lem.fm/stolitya-tomu-na-lemkovini-marets-1920-roka|title= Столітя тому на Лемковині: марец 1920 рока|publisher= лем.фм|accessdate= 11. 03. 2021}}</ref> або на Уралі<ref>Encyclopedia of Rusyn History and Culture.</ref>).
 
== Особисте жытя ==
 
Был женатий найперше з Александром Ціханьском, дівком лемківского діяча [[Александер Ціханьскій|Александра Ціханьского]]. В 1930 або 1931 оженил ся другій раз з Адельом Завадзком (1912—1989) з польско-словацкой родины, правдоподібні з [[Мушына|Мушыны]]. З причыны того, же Церков Греко-Католицка не хотіла йому дати розводу, поіхал до [[Вільно|Вільна]], де перешол на віру протестантску ([[еванґелицко-ауґсбурґска церков|еванґелицко-ауґсбурґску]]). Розвід, зміна віры і новий звязок выальєнувал го в лемківскім середовиску, так што в роках тридцетых не видно го в ниякій лемківскій суспільній діяльности.
 
З першого звязку не мал діти. З Адельом Завадзком му ся вродил сын Александер (1932—2009).
 
▲== Референції ==
<references />
== Одказы ==
* {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Ярослав Качмарчык лідер Руской Народной Республикы Лемків|одказ =http://www.lemko.org/scholar/horbal/Kachmarczyk02.pdf|автор выданя =|выданя =Лемківскій річник 2008|місто =[[Крениця]]-[[Ліґниця]]|выдавательство =[[Стоваришыня Лемків]]|рік =|сторінкы =66—83}}
* {{статя|автор =[[Богдан Горбаль]]|тітул =Лемківска Республика во Фльоринці|одказ =https://journals.akademicka.pl/rrb/article/view/705|автор выданя =|выданя =Річник Руской Бурсы|місто =|выдавательство =|рік =2018|выпуск =14|сторінкы =141—159|doi =10.12797/RRB.14.2018.14.05}}
* {{статя|автор =[[Богдан Горбаль|Bogdan Horbal]]|тітул =Kachmarchŷk, Iaroslav|одказ =|автор выданя =[[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], [[Іван Поп|Ivan Pop]] (eds.)|выданя =Encyclopedia of Rusyn History and Culture|місто =Toronto Buffalo London|выдавательство =University of Toronto Press|рік =2005|сторінкы =224|isbn =0-8020-3566-3}}
 
▲{{lifetime|18851884|1944|Качмарчік, Ярослав}}
[[Катеґорія:Русины]]
[[Катеґорія:Русиньскы правници]]
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/wiki/Ярослав_Качмарчык"