Социалистична Федеративна Република Югославия: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
доповнѣня
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
доповнѣня
Рядок 36:
| článok o motte =
| mapa = Yugoslavia 1956-1990.svg
| mapa veľkosť = 150px200px
| mapa poznámka =
| hlavné mesto = [[Београд]]
Рядок 56:
| zánik = [[27. апріль|27. апрѣль]] [[1992]]
}}
'''Социалистична Федеративна Република Югославия''', покуртано '''СФРЮ''', бесѣдно '''Югославия''', [[Друга Югославия]] — многонародностный штат на юговыходѣ [[Европа|Европы]], створеный по закончѣню [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] як федерация социалистичных републик и роздѣленый в роках {{nowrap|1991–1992}} на окремы републикы а процесѣ политичной, економичной кризы и [[Домова война|домовых войн]].
 
== Основаня штату ==
В новембрѣ 1945 перешли парламентскы выберанкы, на котрых 90% вот достав Народный фронт Югославии под проводом [[КПЮ]]. [[29. новембра]] [[1945]] Закладаюча скупщина ликвидовала [[монархия|монархию]] и выгласила [[Федеративна Народна Република Югославия|Федеративну Народну Републику Югославию]]
([[ФНРЮ]]), загорнюючу 6 републик (Словения, Хорватия, Босния и Герцеговина, Сербия, Черногория, Македония), котрыз котрых кажда мала свою владу, представителный орган (скупщину) и конштитуцию.<ref name=Putiatin>Путятин В. С.</ref> В Сербии двѣ провинции, [[Войводина]] и [[Косово]], достали автономный статус, котрым ся вызнавала их народностна шпецифика. На зачатку быв приятый яко взор модел [[СССР]].<ref name=Allcock>Allcock, John B. and Lampe, John R.</ref>
 
== Самоурядный социализм ==
;Змѣна назв штату:
Але в року 1948 совѣтске шефство неудачно попробовало одсунути [[Йосип Броз Тито|Й. Броза Тита]] з ведучых позиций, што привело наконець [[15. октобра]] [[1949]] ку розрыву дипломатичных односин, и Югославия розвивала ся подля властного моделу, самоурядного социализма, одвергла колективизацию земледѣлства, завела торжны принципы газдованя, доставала помочь од западных штатох. В року 1953 была прията нова конштитуция, де на челѣ федерации стояв президент (тот пост занимав в роках {{nowrap|1953–1980}} [[Йосип Броз Тито|Тито]]).<ref name=Putiatin/> Югославскый модел, наперек федерализму, быв высоко централизованый и владу твердо держала [[Комунистична партия Югославии]] (од року 1953 [[Союз комунистох Югославии]]). Але в роках 1953, 1963 и 1974 поступно были прияты новы конштитуции, котры все вецей влады передавали од федералного уровня на уровнѣ републик, комунит (opštine) и економичных подприять, каждое з котрых справовала властна рада роботникох. Федералный парламент (Skupština) мав двѣ коморы: ''Федералну комору'' з 220 депутатох од роботницкых рад, комунит и сполоченскых организаций и (верхню) ''Комору републик'' з 88 делегатох од републичных скупщин. Подля конштитуции 1974 [[Йосип Броз Тито|Титови]] было придѣлене доживотне президентство, а автономным краям [[Войводина]] и [[Косово]] — права републик. Поступна децентрализация ослабляля твердость влады. Зачаточно, в роках {{nowrap|1953–1965}}, быв досягнутый знаменитый економичный рост, але дале ся розвой спомалив. В {{nowrap|1980-х}} роках выросла инфлация и безроботя, котры рады роботникох часто поправляли неконтролованыма позычками. Од року 1983 [[Меджинародный валутовый фонд]] зачав жадати тверду економичну рештруктуризацию, што привело ку наростаню старых конфликтох и ворожнѣ в сполоченствѣ. Тото наконець ся стало еднов з причин [[Роспад Югославии|роспада Другой Югославии]].<ref name=Allcock/>
 
;Змѣна назв штату (конштитуция 1963):
*[[1945]], [[29. новембер]] – [[1963]], [[7. апріль|7. апрѣль]]<br>Федеративна Народна Република Югославия ([[ФНРЮ]])
*[[1963]], [[7. апріль|7. апрѣль]] – [[1992]], [[27. апріль|27. апрѣль]]<br>Социалистична Федеративна Република Югославия ([[СФРЮ]])
 
== Жерела и одказы ==
* {{cite web |author='''Allcock, John B. and Lampe, John R.''' |title=Yugoslavia, former federated nation [1929–2003] |url=https://www.britannica.com/place/Yugoslavia-former-federated-nation-1929-2003 |publisher=Encyclopedia Britannica |date=5 Nov. 2020 |accessdate=2021-02-22}}{{ref-en}}
* '''Путятин В. С.''' ЮГОСЛАВИЯ //Большая российская энциклопедия. Том&nbsp;35. Москва, 2017, {{nowrap|стр. 533–535}} [https://bigenc.ru/geography/text/4918589 Верзия: 2017. Одчитане: 21.02.2021] {{ref-ru}}