Метафора: Роздїлы міджі ревізіями

3758 байтів додано ,  1 рік тому
м
Едітованя хоснователя „46.219.222.102“ (діскузія) вернуты до минулого ставу, котрого автором є „Igor Kercsa“
Немає опису редагування
Значкы: Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
м (Едітованя хоснователя „46.219.222.102“ (діскузія) вернуты до минулого ставу, котрого автором є „Igor Kercsa“)
Значка: Rollback
[[File:Martina Hozova Pozemska adorace 2003 sadra 90 cm.jpg|thumb|{{center|Мартина Гозова: Адорация}}]]
Inst: vetal_b0nd02
'''Метафора''', з {{ref-el}} ''μεταφορά'' ''перенос; переносный вызнам'', од ''μετά'' ''над'' и ''φορός'' ''несучый'' — [[лінґвістіка|языкова]] и [[реторіка|реторична]] литературна конштрукция, основана на переношаню значѣня на базѣ вонкашной (штруктуралной) подобности.<ref>Білоус П., с. 323.</ref>
 
Метафора — одмѣна [[троп]]у, значить, переносить вызнам з оригиналного понятя на иншый предмет. Е частьов звычайной функции и хоснованя языка, але векше значѣня мать передовшыткым в [[поезия|поезии]].
 
Метафоры годны схосновати розличны сорты подобностей, дотычны:
* формы або штруктуры – ''зуб пилы'';
* россягу або множества – ''капка щастя'';
* функции – ''голова родины'';
* мѣста або пологы – ''чоло постели''.
 
Од метафоры ся одрознять [[метономия]], што е переношаня значѣня на базѣ иншой, як подобность, повязаности, напримѣр, переношаня значѣня подля походжѣня або причинности (примѣром, з [[автор]]а на дѣло, з активит на фирму итд.), переношаня з едного яву на другый находячи ся типично в его околици (стрѣлив перун), з горнця на его обсяг.
 
Метафора несе в собѣ великый набой субъективной перцепции, индивидуалного виджѣня свѣта, особности умѣлця. Своеродность поетичного свѣту [[Писатель|писателя]] во великой мѣрѣ звязана з его метафориков (практиков хоснованя метафор).<ref name=Solovej>Соловей-Гончарик Е.</ref>
 
Так исто в метафорѣ мож видѣти характерности регионалной або зоналной културно-литературной системы, а тыж народностной менталиты, свѣтозору, традиций, што свойствено вшиткым [[троп]]ам, але в метафорѣ ся указуе найповнѣйше. Се чинить проблемы при перекладѣ красного писемства: тяжкость, а даколи неможность адекватного перекладу метафоры.<ref name=Solovej/>
 
Метафоричность вышла за границѣ поезии, характерна не лем про литературу, але вообще про сегочасне умѣлецке мыслѣня, так мож говорити о метафоричности филму, метафоричности малярства и подобне. Метафора уже не е лем объектом штилистикы и поетикы, але ставать ся предметом штудий в [[семиология|семиологии]], [[Логика|логицѣ]] и методологии наукы, в теории познаня.<ref name=Solovej/>
 
== Жерела и одказы ==
1

редагування