Уг (приток Лаборця): Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
одказ |
етимолоґія назвы рікы |
||
Рядок 19:
==Етимология назвы==
О назвѣ рѣкы екзистуе велике число етимологичных теорий, як напр.:
* походжѣня од [[праславянскый язык|славянского]] ''*Ugava'' як «рѣка, что тече з юга» (Г. Цирбус);
* походжѣня од туркицкого антропонима, принесеного Куманами або Печенѣгами (Я. Мелих);
* звязаня з слав. ''угол'', ''уг'' (?), ''узкость'', [[Латиньскый язык|лат.]] ''angulus'' ([[Гиадор Стрипскый|Г. Стрипскый]]) и др.
Екзистуючы етимологичны теории найповнѣйше опрацовав языкознатель [[Кирил Галас]], котрый выводить назву ''Ung'' од [[восточнороманскы языкы|восточнороманского]] апелатива (пор. [[румынскый язык|рум.]] ''unghiu'', ''unghi'' «угол», котре ся стрѣчать и в топонимох).
Назвы ''Уг'', ''Уж'' поважуе за штучно створены (о чом говорив уже историк и изглядователь русинской топонимии [[Алексей Петров|А. Петров]]), правдоподобно [[Павел Йозеф Шафарик|П. Й. Шафариком]], котрый тыж вытворив назву ''Uhvar'' про город [[Ужгород]].<ref>СУТЗ</ref> Подля Петрова, народнов русинсков назвов Уга была ''Рѣка'' або ''Ужанска Рѣка'':
{{Цитат 3|О назвѣ рѣкы|У Карпаторуссовъ очень часто называются рѣки и рѣчки, протекающія по ихъ поселеніямъ, просто »рѣками«, безъ дальнѣйшаго опредѣленія (ср. въ Мараморошѣ мад. »Nagy Ág«, у Карпаторуссовъ: »Рѣка«, рѣже »Велика рѣка« <…> Названіе Ужанской »рѣки« ''Ужъ'' — совершенно новое, искусственно созданное послѣ переворота на основаніи названія р. »Ужка« и города »Ужгорода«, и никогда не существовало въ устахъ народа. [К. Галас указуе на хыбность датованя, але принимать сам аргумент.]|Алексей Петров. Древнѣйшія грамоты…}}
==Выхоснованя рѣкы==
Рѣка служить як жерело питной воды про [[Великый Березный]], [[Перечин]] и [[Ужгород]], а мать и рекреачне значѣня.
Рядок 36 ⟶ 40:
==Жерела и одказы==
* Ing. Jan Jirsa. Ukradený projekt aneb padesát let elektrárny Terebla-Rika. //Podkarpatská Rus, časopis Společnosti
* Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924.
* Ung. //Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Т. 18, с. 626.
* [http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CU%5CZ%5CUzhRiver.htm Uzh River. Canadian Institute of Ukrainian Studies. Вычитано 11. септ. 2013.]
* Проф. Д-ръ А. Петровъ. Древнѣйшія грамоты по исторіи карпаторусской церкви и іерархіи 1391-1498 г. V Praze, nákladem Sboru pro výzkum Slovenska a Podkarpat. Rusi, 1930. С. 79.
* Словник українських топонімів Закарпаття (фрагменти). // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: збірник наукових праць. Випуск 6: Збірник пам’яті Кирила Галаса. — Ужгород, 2002. — С. 365-376.
* [http://bse.sci-lib.com/article113662.html Уж (река в Закарпатской обл.) в Большой Советской Энциклопедии.]
* Уж. //УСЭС:Украинский советский энциклопедичесий словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Т. 3, с. 438.
|