|
[[Файл:Jaroslav Kacmarcyk.jpg|thumb|right|Ярослав Качмарчік]]
'''[[Доктор філозофії|PhDr.]] Ярослав Качмарчік''' ([[26. юла]] [[1885]], [[БинчарёваБільцарева]], [[Ракусько-Угорьско]] - приближно [[1944]]) быв [[Лемкы|лемківскый]] [[політік]], [[правник]] тай презідент [[Руська народна републіка Лемків|Русиньской народной републікы Лемків]].
== Жывот ==
=== Молодость ===
Ярослав Качмарчік ся народив в селї БинчарёваБільцарева, ёго нянё, реверенд [[Теофіль Качмарчык|Теофіл Качмарчік]], быв знамым [[священик]]ом і русиньскым дїятелём, реверенд [[Теофіл Качмарчік]]. Молодый Ярослав вїдїввідїв од вітця приклад. На ёго желаня штудовав на Львівскій універзітї, де здобыв докторат філозофії.
=== Політік ===
В часї [[Перша світова война|першой світовой войны]] служыв Качмарчік в ракусько-угорьскім войску. По скінчіню войны хотїв Качмарчік вывжыти роспад Ракусько-Угорьска і вырішыти о політічній долї Лемків. В резултатї того зорґанизовав Качмарчік і дакілько далшых дїятелїв (передовшыткым [[ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькых]] священиків, [[учітель|учітелїв]], [[правник]]ів, і [[рольник]]ів політічный рух в [[Карпаты|Карпатах]]. Выслїдком было дня [[5. децембра]] [[1918]] проголошіня незалежности [[Русиньска народна републіка Лемків|Лемко-русиньской републікы]] у [[Флоринка|Флоринцї]].
Тогды быв Качмарчік на чолї Русиньской рады в своїм роднім селї БинчарёваБільцарева. Як много Лемків своёй добы, почув силну културну близкость до [[Росіяне|Росіян]] тай обгаёвав споїня з РосіовРосіёв. Взглядом на то, же Качмарчік быв [[антікомунізм|антікомуніста]] і в тім часї не было споїня з РосіовРосіёв можливе, підпоровав зато споїня з [[Чеськословеньско|Чеськословеньском]]м як провізорне рішіня до той добы, як скінчіть Російска домова война в Росії вітязством білоґвардейцїв.
В януарї [[1919]] ся Качмарчік став презідентом републікы. Нововыникла Друга Польска републіка але мала з Лемками іншы планы, хотїла перевзяти контролю над републіков. То вело к чіселным конфліктам. Стовкы Лемків, якы служыли в польскій армії, повтїкали за граніцї пронаслїдованы войском. Жебы тото вырішыти пішов Качмарчік до Варшавы вести говоры.
Републіка не мала валушну політічну, ани воєньску міц потребну про оборону своїх прав. Доля републікы была завершена [[Сен-Жерменскый мирный договор|Сант-ЖерманькымЖерманьскым договором]], котрый придав Галіч (вєдно з Лемко-Русиньском) Польску. Спочатку не были Лемкы охотны ся припоїти, але часом ся піддали.
=== Пад і пізнїшый жывот ===
| 