Петро Лизанець: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
доповнѣня
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
доповнѣня
Рядок 23:
'''Петро Лизанець''', *[[2. юл]] [[1930]] — доктор филологии, професор, Заслуженый дѣятель наукы и техникы Украины, директор-закладатель Центра гунгарологии Ужгородской универзиты, мадярско-украинскый лингвист и лексикограф.<ref name=Nitka2018>Василь Нитка (2018)</ref><ref name=Magocsi>Павло Роберт Маґочій</ref><ref name=Chlanta>Хланта І. В.</ref>
 
== Биография и научны роботы ==
Пришов на свѣт яко старшыйдругый з пяти дѣтей<ref name=Literati>Тетяна Літераті</ref> в родинѣ сельского газды, котра ся в року 1936 переселила до Береговского району в новоселицю Шом-Колония, де тяжкым трудом, осушуючи болота, мала можность достати землю и розгаздовати ся. Тут за­кончив зачаточну школу, пак три класы мукачовской горожанкы (1941–1944). З октобра 1944 продовжив науку в береговской гимназии, котру закончив в року 1948. Ладив слѣдами отця быти сельскым газдом, але того року зачала ся колективизация, од родины забрали вшитко: землю, статок и серсамы, и за газдованя мусѣв забыти. Того ж року пошов на украинску филологию до недавно створеной Ужгородской универзиты, яку за­кон­чив з одзначѣньом в року 1953. Дале была ашпирантура (1953–1956), кандидатска на тему: “Українські говірки Затисся Виноградівського району Закарпатської області” (1959), пак в року 1966 быв выбраний за ведучого катедры мадярской филологии, котрым зоставав по рок 2015. В року 1971 з дисертациов на тему: “Угорські запозичення в українських говорах Закарпаття. Угорсько–українські міжмовні кон­такти” зыскав ступень доктора филологии. Дисертация, до року 1976 поступно опубликована в трьох томах, была высоко оцѣнена не лем в [[СССР]], але и в заграничу ([[Канада]], [[Германия]], [[Польща]], [[Словакия]], [[Мадярщина]], [[Югославия]]). Быв деканом филологичной факулты Ужгородской универзиты (1977–1984). В року 1988 став ся директором-закладательом Центра гунгарологии. В роках 1992–2003 опубликовав “Атлас угорських говорів Закарпаття” в трьох томах.<ref name=Nitka2018/>
 
== Приложена лингвистика и краепис ==
Петро Лизанець поважуе важным навернутя историчных назв сел [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], котры были змѣнены (украинизованы) комунистичным режимом по ликвидации автономии края и перетворѣню його в область Украины (1946).<ref name=Nitka2019>Василь Нитка (2019)</ref>
Еще штудентом, маючи добры знаня [[латинскый язык|латины]], занимав ся перекладом граматикы [[Михаил Лучкай|Лучкая]], што стало ся темов його дипломной роботы, а по вецей як 30 роках — красным дарунком не лем фаховым славистам, але и каждому краянови, коли тота легендарна граматика появила ся во выдавательствѣ ''Наукова думка'' (1898), перекладена по украинскы, а так доступна и людям, не знаючым латину, зоз приданым словничком и пояснѣнями.<ref name=Nitka2018/>
Петро Лизанець поважуе важным навернутя историчных назв сел [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]], котры были змѣнены (украинизованы) комунистичным режимом по ликвидации автономии края и перетворѣню його в область Украины (1946). Тоты назвы одбивають историю и душу народа. Напротив, переименованя, зроблены з мотивох идеологии, во векшинѣ припадох суть фалшивы и з погляду филологии неграмотны.<ref name=Nitka2019>Василь Нитка (2019)</ref> Ку року 1991 по 2008 професорови великыма трудами и клопотами удало ся вернути историчны назвы 68 населеным пунктам [[Закарпатска область|Закарпатской области]], обываным переважно Мадярами.<ref>Петро Лизанець</ref> Але иншак тота задача указала ся несповнима, не подарило ся му вернути ани историчну назву свого родного села. Идеология и бюрократичный апарат суть силнѣйшы од научных аргументох и од физичных можностей простого смертного, якый бы не быв авторитетный и дома и в заграничу.<ref name=Nitka2018/>
 
== Жерела и одказы ==
Рядок 32 ⟶ 35:
* '''Хланта І. В.''': Лизанець Петро Миколайович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. {{ISBN| 978-966-8924-33-0}}{{ref-uk}} С.&nbsp;193.
* {{cite web |date=2016 |author='''К. І. Горват''' |title=Лизанець Петро Миколайович |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=54613 |publisher=Енциклопедія Сучасної України |accessdate=2020-07-05}}{{ref-uk}}
* {{cite web |author='''Тетяна Літераті''' |title= Петро Лизанець: “Наука мене ніколи не зрадить, бо я завжди був їй вірним” |date=21 липня 2010 |publisher=«Ужгород» |url=https://zakarpattya.net.ua/News/70323-Petro-Lyzanets- |accessdate=2020-07-07}}{{ref-uk}}
* {{cite web |author='''Петро Лизанець''' |title=Центру (інституту) гунгарології при УжНУ — 20 років |format=PDF |date=2008 |url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/achun_2005-2006_16-17_3.pdf |accessdate=2020-07-07}}{{ref-uk}}
* {{cite web |date=13 вересня 2018 |author='''Василь Нитка''' |title=Слова Рильського про Лизанця стали пророчими |url=http://www.golos.com.ua/article/307459 |publisher=Голос України |accessdate=2020-07-05}}{{ref-uk}}
* {{cite web |date=10 квітня 20182019 |author='''Василь Нитка''' |title=Чому на Закарпатті не повертають історичні назви своїм містам і селам |url=http://prozak.info/IIstoriya/CHomu-na-Zakarpatti-ne-povertayut-istorichni-nazvi-svoyim-mistam-i-selam?fbclid=IwAR1xmS2m2nT3N9Z5lal9CAhiy22AvI3SgnOwn1CgnvEQ81qt-OQ5TVieHKQ |publisher=ProZak |accessdate=2020-07-05}}{{ref-uk}}
 
== Референции ==