Ужгород: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
Рядок 63:
 
У [[середовік]]у быв Ужгород [[Угорьско|угорьскым]] городом; быв ту центер [[Уг (жупа)|Узькой жупы]] а іщі коло року [[1910]] творили [[Мадяре]] дас 80 % жытелїв.
Од року [[1776]], коли была з [[Мукачово|Мукачова]] гев пересунута [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|єпископска резіденція]], ся [[Ужгород]] став центром [[Русины|русиньской]] културы. Року [[1872]] гев была добудована желїзніця з [[Чоп]]у, пізнїше продовжена через [[Ужоцькый переход]] до [[Львів|Львова]]. Міджі роками [[1919]] і [[1938]] быв головным містом [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]], части [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] <ref>PRECLÍK, Vratislav: "Profesor Masaryk a Podkarpatská Rus právě před sto lety" (Professor Masaryk and Subcarpatian Russia just hundred years ago), in Čas: časopis Masarykova demokratického hnutí, leden - březen 2019, roč.XXVII. čís. 125. ISSN 1210-1648, str.18 – 23 </ref>. У тых лїтах быв великый розвой міста: выникло много будов у тіпічным чеськословеньскім штілї, збудовали ся новы кварталы (як наприклад Мале Ґалаґо). В роцї [[1938]] ся Ужгород (і цалый юг Підкарпатя) став на базї [[Перша віденьска арбітраж|Віденьской арбітражі]] знову частёв Мадярьска.
 
[[Файл:Uschhorod oblastnarada.jpg|thumb|left|Будова областной рады в Ужгородї, поставлена в 30. роках 20. стороча, і новодобый помник Т. Шевченкови]]