Анатолій Кралицькый: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
доповнѣня
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
доповнѣня
Рядок 39:
Походив з родины дяка. Зачаточне образованя достав при [[Краснобродскый монастырь|Краснобродском монастырю]], де в року 1851 уже зафиксованый яко новиций того монастыря. Про далшу богословску науку быв посланый до [[Марияповчанскый монастырь|Марияповчанского монастыря]] (1854). В року 1858 быв высвяченый на монаха и служив учительом во школѣ [[Марияповчанскый монастырь|Марияповчанского монастыря]] (1858–1863). Од року 1863 пересунутый до [[Мукачовскый монастырь|Мукачовского монастыря]], котрого з року 1869 до конця живота быв игуменом.<ref name="Падяк">Падяк В.</ref>
 
Зозберав велику библиотеку. Утримовав тѣсны контакты зоз дѣятелями културы [[Российска империя|России]] и Галича[[Галич]]а: [[Михайло Драгоманов]], [[Иван Франко]] и др. Драгомановови посылав етноґрафічныетнографичны та йи фолклорны матеріалыматериалы про збірникызборникы «Малоруські народні пісні», «Малоруські народні перекази». Дописовав собѣ ай з [[ІванИван Франко|ІИ. Франком]], котрый друковавпубликовав окремы працїроботы КралицькогоКралицкого в журналїжурналѣ «Життя і слово». Активно публиковав во вшиткых [[Угорска Русь|подкарпатскых]] выданях. Окреме цѣнны його публикации памяток давнины, етнографичных и фолклорных материалох.
Друковався у вшыткых закарпатьскых выданях. Особлива є ёго заслуга в збераню і публікації памяток давнины, етноґрафічных і фолклорных матеріалів.
 
Увагу сі заслугує серія статей у «Науковому сборнику галицко-руской матіци» ([[1866]], вип. І—IV), зохабив нарисы про О. Духновіча, А. Коцака, В. Поповича та ін. Автор богатых оповідань зо жывота рідного краю, підкарпатьскых Лемків. Выдав повість «[[Князь Лаборець]]» ([[1863]]) та ряд іншых. Сполупрацовав з [[Новинка Сова|двотыжденником Сова]].
 
== Творба ==
Кралицкый усиловав ся писати [[Русскый язык|по русскы]] и векша часть его творбы увидѣла свѣтло свѣта в русофилскых выданях [[Угорска Русь|Угорской Руси]] и [[Галич]]а.<ref name="ЕКР"/> Яко писатель красной литературы, е поважованый за найвекшого подкарпатского прозаика [[XIX. стороча]].<ref name="Павленко">Павленко Г. В.</ref>
 
Увагу сі заслугує серія статей у «Науковому сборнику галицко-руской матіци» ([[1866]], вип. І—IV), зохабив нарисы про О. Духновіча, А. Коцака, В. Поповича та ін. Автор богатых оповідань зо жывота рідного краю, підкарпатьскых Лемків. Выдав повість «[[Князь Лаборець]]» ([[1863]]) та ряд іншых. Сполупрацовав з [[Новинка Сова|двотыжденником Сова]].
* Пиявица (1869),
Рядок 52 ⟶ 51:
==Интересны факты==
[[Файл:Kralickyj vlasy rozcuchane.jpg|міні|Анатолій Кралицькый аутофото]]
Кралицкый ужасно чудовав своихудивляв сочасникох своев очитаностьов, ерудициев, зналостями, аж и купив собѣ камеру-обскуру, з котров фотографовав в околицях [[Мукачово|Мукачова]] людей в народной ноши, их газдовства «на вѣчную память», коли еще фотографованя было великов новотов.<ref name="Падяк"/> Не была то лем его забава, але и реално захранила цѣнны историчны реалии.<ref>Петро Медвідь.</ref>
 
== Жерела и одказы ==