Анатолій Кралицькый: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповнѣня |
доповнѣня |
||
Рядок 39:
Походив з родины дяка. Зачаточне образованя достав при [[Краснобродскый монастырь|Краснобродском монастырю]], де в року 1851 уже зафиксованый яко новиций того монастыря. Про далшу богословску науку быв посланый до [[Марияповчанскый монастырь|Марияповчанского монастыря]] (1854). В року 1858 быв высвяченый на монаха и служив учительом во школѣ [[Марияповчанскый монастырь|Марияповчанского монастыря]] (1858–1863). Од року 1863 пересунутый до [[Мукачовскый монастырь|Мукачовского монастыря]], котрого з року 1869 до конця живота быв игуменом.<ref name="Падяк">Падяк В.</ref>
Зозберав велику библиотеку. Утримовав тѣсны контакты зоз дѣятелями културы [[Российска империя|России]] и
Увагу сі заслугує серія статей у «Науковому сборнику галицко-руской матіци» ([[1866]], вип. І—IV), зохабив нарисы про О. Духновіча, А. Коцака, В. Поповича та ін. Автор богатых оповідань зо жывота рідного краю, підкарпатьскых Лемків. Выдав повість «[[Князь Лаборець]]» ([[1863]]) та ряд іншых. Сполупрацовав з [[Новинка Сова|двотыжденником Сова]].▼
== Творба ==
Кралицкый усиловав ся писати [[Русскый язык|по русскы]] и векша часть его творбы увидѣла свѣтло свѣта в русофилскых выданях [[Угорска Русь|Угорской Руси]] и [[Галич]]а.<ref name="ЕКР"/> Яко писатель красной литературы, е поважованый за найвекшого подкарпатского прозаика [[XIX. стороча]].<ref name="Павленко">Павленко Г. В.</ref>
▲Увагу сі заслугує серія статей у «Науковому сборнику галицко-руской матіци» ([[1866]], вип. І—IV), зохабив нарисы про О. Духновіча, А. Коцака, В. Поповича та ін. Автор богатых оповідань зо жывота рідного краю, підкарпатьскых Лемків. Выдав повість «[[Князь Лаборець]]» ([[1863]]) та ряд іншых. Сполупрацовав з [[Новинка Сова|двотыжденником Сова]].
* Пиявица (1869),
Рядок 52 ⟶ 51:
==Интересны факты==
[[Файл:Kralickyj vlasy rozcuchane.jpg|міні|Анатолій Кралицькый аутофото]]
Кралицкый ужасно
== Жерела и одказы ==
|