Підкарпатьска Русь: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Podkarpatská Rus
Рядок 2:
[[File:Medium coat of arms of Czechoslovakia (1918-1938 and 1945-1961).svg|thumb|Середный герб Чехословакии з полями Чехии (в центрѣ), Словакии, Русинии, Шлезии и Моравии (1920)]]
[[Image:Czechoslovakia01.png|thumb|right|220px|Землї Чехословакії]]
''' Підкарпатьска Русь''',<ref> Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, ISBN 978-80-87173-47-3, pages 35 – 53, 106 - 107, 111-112, 124–125, 128, 129, 132, 140–148, 184–199. </ref> або '''Русинія'''<ref>Вегеш М. М.</ref> (до рока 1918 познавана як '''''[[Угорска Русь|Угорьска Русь]]''''') є назва, означуюча історичну теріторию, на котрій ся теперь находить днешня [[Україна|україньска]] [[Закарпатьска область]], з чісто історично документованого никаня є то означіня єдной зо штирёх самосправованых земель [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] в роках [[1919]]-[[1939]] і курто по скончіню [[Друга світова война|Другой світовой войны]] до 29. юна 1945, котрой теріторія мала дакус іншы граніцї (загорнёвала наприклад і днесь [[Словеньско|словеньске]] село [[Лїкаровцї]], а навспак не загорнёвала узку смугу земель на югозападї з містом [[Чоп]], яке было в тій добі частёв Словеньска). Єй головным містом быв [[Ужгород]]; в новембрі [[1938]] по [[Перша віденьска арбітраж|Першій віденьскій арбітражі]], котра причленила южны области, враховано [[Ужгород]]а і [[Мукачово|Мукачова]], населены передовшыткым Мадярами ку [[Мадярске кральовство|Мадярьскому кралёвству]], ся єй центром справованя стало місто [[Хуст]].
 
30 децембра 1938 (платність од 1. 1. 1939) автономнов владов перейменована на [[Карпатьска Україна|Карпатьску Україну]] — як автономний край у складі «другої» Чехословацької Републіки <ref>''Я. Рихлік: Підкарпатьска Русь в історії Ческословеньска 1918-1946, Вішеград ISBN 978-80-7429-556-0'' </ref>.