Юрий Венелин: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
Commons |
доповнѣня |
||
Рядок 3:
|имя оригиналне = Юрий Гуца
|образчик = [[Файл:BASA-2072K-1-408-6-Yuriy Venelin.JPG|200px]]
|образчика подпис =Юрий
|познатый як = болгарист
|позната як =
Рядок 21:
|категория склада = Yuriy Ivanovich Venelin
}}
'''Ю́рий Ива́нович Вене́лин''' (правдиво — ''Юрий Гуца'', ''Georgius Hutza'' {{ref-la}}; *[[4. мая]] ([[22. апріль|22. апрѣля]] [[Юл. кал.]]) [[1802]], [[Тибава]], [[жупа Берег]], [[Мадярске кральовство]], нынѣ [[Свалявскый район]] [[Закарпатска область|Закарпатской области]] — †[[7. апріль|7. апрѣля]] ([[26. марца]] [[Юл. кал.]]) [[1839]], [[Москва]]) — [[Россия|российскый]] и [[Болгария|болгарскый]] [[историк]] и публициста, еден из основательох [[славистика|славистикы]].<ref name="Байцура">Байцура, с. 66.</ref><ref name="Павленко">Павленко Г. В., сс. 55–56.</ref>
==Биография==
;Штудии:Походив з родины [[священик]]а Ивана Гуцы.<ref name="Павленко"/> Учив ся в [[Гимназия|гимназии]] и духовной семинарии в [[Унгвар]]ѣ, епископском лицею в [[Сату-Маре|Сатмарѣ]] и [[Сегед]]ской академии. Учив ся недовго на [[Львов]]ской универзитѣ (1822–1823, филозофска факулта).<ref name="Байцура"/>
;Утѣк до России:В яри року 1823 въедно зо своим братанцьом Иваном Молнаром, без паспорта нелегално перешли границю и пришли до [[Кишиньов]]а.<ref name="Пагиря">Пгиря В. В., сс. 39–41.</ref>
== Основны роботы==
Рядок 28 ⟶ 32:
==Жерела и одказы==
* '''Тамара Байцура''': Венелін Юрій //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. {{ISBN| 80-85137-15-1}} {{ref-uk}}
* '''Тамара Байцура''': Закарпатоукраїнська інтелігенція в Росії в першій половині XIX віку. — Братіслава: Словацьке педагогічне видавництво, 1971. — 230 с. {{ref-ru}}
* '''Павленко Г. В.''': Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. {{ISBN| 966-7242-10-2}} {{ref-uk}}
* '''Василь Пагиря''': Юрій Гуца-Венелін — піонер слов'янського руху //Пагиря В.В.: Я світ узрів під Бескидом. Сторінки історії. — Ужгород: Карпати, 1993. — 227 с. {{ISBN| 5-7757-0524-6}} {{ref-uk}}
== Референции ==
| |||