Андрій Бачіньскый: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
оправа категории |
одказы |
||
Рядок 1:
[[File:Bacsinszky András.jpg|thumb|Андрей Бачинскый (1732–1809), грекокатолицкый [[епископ]]<br/> (Vasárnapi Ujság, 1859. január 16.)
]]
'''Андрій Бачіньскый''' (*[[14. новембер|14. новембра]] [[1732]], [[Бенятина|с. Бенятина]], нынї Словакія — †[[19. децембер|19. децембра]] [[1809]], [[Ужгород]]) — общественный дїятель, публіціста, доктор філозофії. Реформатор духовного образованія. Підпоровав публікації [[Иоанн Пастелій|Иоанна Пастелія]] i [[Іоанікій Базиловіч|Іоанікія Базиловіча]].
Є то вызначна особа як церьковной історії, так і світьска – про [[Русины|Русинів]] і про многы далшы народы. Много ся о ним пише в енціклопедіях, в реліґійній літературї, в історії єпархії, історії [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]], Історії Русинів, історії Україны, і історії [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]], но самособов в днешній добі і на інтеренетовых сторінках. Детайлный опис способу жывота єпіскопа Андрія Бачіньского зробив Даниїл Бендас,
== Біоґрафія ==
Рядок 28:
Отворили ся діскузії о обновлїню Галічской метрополії, де хотіїли за метрополіту досадити Андрія Бачіньского, жебы помыгав утримовати русиньскый обряд добити ся єденакых прав, якы мали католікы і зато же хотїли, жебы галічску метрополію обновлёвав хтось галічского походжіня. Як повів каноник Ґудз на авдіенції у Марії Терезії: „…щоб утримати русинів у своєму обряді потрібно дозволити їм насолоджуватися тими ж законами, правилами, що і католики, слідуючи прикладу русинів із Угорщини“. Но [[Марія Терезія]] на позіції метрополіту відїла радше чуджу особу, зато не позволила меновати Бачіньского за галічского метрополіту. Діскузії ся тягли довшый час але не подарило ся вырїшыти тоту проблему. По смерти Марії Терезії ся на кус діскузії заставіли а повернули ся на сцену аж в роцї 1796, но уже без Бачіньского. Іщі за жывота Марії Терезії в 1777 роцї ся єпіскоп Андрій Бачіньскый став леґітімным внуторным тайным радцём. Як імператорка, та і імператорьскый двір ся часто звертв на нёго, жебы порадив з внутрішнёв політіков [[Угорьско]]го кралёвства. В роцї 1789 быв позваный до Высшого сейму.
В роцї 1777 Марія Терезія выголосила окремый школьскый штатут про Угры, „Ratio educationis“ (сістема освіты). В наслїдку того пришло ку реформованю, точнїше ку вытворїню од основы новой незавіслой освітной сістемы в Уграх, окремій од церькви і підрядженій комісії про освіту. Основне школьске навчаня од 6 до 12 років ся стало повинным. Штатут будовав штирі новы тіпы школ: сельска школа, двокласна школа трівіална в малых містах, в містах мали быти основны школы трикласны главно про дїти обходників і ремеселників, в центрах школьскых округів штиркласны школы класічны, котры приправлёвали учітелїв. Середнє школсвтво мало три тіпы: низшу середню школу, тзв. ґраматічну, дале ґімназію і тзв. академію, як поступінь ку універзітї. Угры были роздїлены до 9 школьскых обводів. Русиньскы комітаты Унґ, Береґ, Уґоча, Марамуреш были зачленены до Ужгородьского обводу. Заведжінём школьской реформы на Підкарпатю быв повіреный Андрій Бачіньскый. Піпоровав основаня класічной школы (учітельской семінарії) в [[Ужгород]]ї, задачов котрой была скора выхова учітелїв. Реорґанізовав учітельску семінарію в Корытнянах коло [[Ужгород]]а на ліцей. Дякуючі Бачіньскому было навчаня в ужгородьскых школах веджене в роднім русиньскім языку. [[Русиньскый язык]] ся тыж став языком
Особиту заслугу має Бачіньскый зато, же основав бібліотеку, котра іщі за ёго жывота мала 9000 ехпонатів. Вытворив круг інтеліґенції (І. Пастелій, І. Базіловіч, І. Кутка, А. Коцак), котры робили учебникы про ново основаны школы і занимали ся історіев русиньской церькви. Вшыткы епархіалны церькви обдаровав старославяньскыма книгами і актівізовав духовенство, жебы їх інтензівно чітали. В архіпастырискім окружним листї напоминав духовенство, жебы ся научіло свій материньскый руськый язык. Двох монахів послав до Києва, жебы відїли правила Києво-печерьской Лавры і могли такы правила вводити і до угро-руськых манастырів.Бачіньскый не лишыв што бы могло послужыти к утверджіню унії. Завершив роботу своїх попередників а аж од того часу ся зачало духовенство певно тримати унії. Бачіньскый здобыв так любов духовенства і свого народа, як і поважаня людей іншого віросповіданя. Справодливо го мож прирядити ку найзнаменїтїшым архієреём мукачевской єпархії.
Рядок 35:
== На честь єпіскопа ==
На честь
== Барбареум, Штадтконвікт і Студіум Рутенум ==
Жебы підвышити уровень освіты ґрекокатоліцького духовенства была в роцї 1774 у Відню (і з ініціатівы Андрія Бачіньского) заложена Кралёвска ґенерална ґрекокатоліцька семінарія при храмі св. Варвары (Королевская общая грекокатолическая семинария в Вене при св. Варваре – Regium Generale Seminarium Greaco-Catholicum Viennae ad Sanctum Barbaram). Про каждоденну потребу а потім і офіціялно была прията скорочена назва Барбареум (Barbareum). Церьква св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і
{{Commonscat|Andreas Bačinsky}}
|