Руська народна републіка Лемків: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповнѣня |
доповнѣня |
||
Рядок 54:
== Зложѣня и чинность влады ==
На чолѣ влады став о. [[Михайло Юрчакевич]], а секретарьом Др. [[Дмитро Собин]] з [[Бортне|Бортного]]. Были створены окружны (повѣтовы) комитеты од [[Новы Тарг|Нового Таргу]] на западѣ до [[Санок]]у на востоку. Влада републикы была русофилска. Зачаточно думали, же буде република припоена ку демократичной [[РСФСР|России]], але як стало ся ясным, же через тамошну домову [[Война|войну]] тото неможне, пробовали ся злучити з [[Чехословакия|Чехословакиев]].<ref name=Magocsi1/> Про то послали в децембру 1918 делегацию до [[Прага|Прагы]], а [[21. децембра]] [[1918]] в [[Пряшов]]ѣ прилучили ся ку тамошной Карпаторуськой народной радѣ.<ref name="Горбаль">Богдан Горбаль: Лемківська республіка Флоринки.</ref> [[20. апріль|20. апрѣля]] [[1918]] голова той рады [[Антоний Бескид]] подав на Парижску мирову конференцию меморандум, котрым была лемковска позиция формализована, ай в англицком и французском текстѣ парижского меморандума на сторонѣ 23 была мапа, котра указовала зъединену державу ''Карпатска Русь'', де была и лемковска часть на сѣверных убочах [[Карпаты|Карпат]].<ref name=Magocsi/> Але уже в маю 1919 Парижска конференция тоту идею одвергла.<ref name=Magocsi2/>
[[13. децембра]] [[1918]] в [[Санок]]у лемковскы лидеры подписали меморандум, же не хочуть быти ни з [[Поляци|Поляками]], ни з [[Мадяре|Мадярами]], ни з «габсбургскыма» [[Українцї|Украинцями]]. Лемковска влада не хотѣла подписати унию зо [[Западоукраинска людова република|Западоукраинсков людовов републиков]]. Польска влада з того достала надѣю, же Лемкы выступлять на ей сторонѣ против украинскых сепаратистох, зато спочатку придѣлила им зброю про ''Народну гарду'' и будинок мерии в [[Грибів|Грибовѣ]] про владу, але была скламана, понеже стояли они на Вилсоновых принципах самовызначѣня.<ref name=Magocsi/>
Польска влада не противостала активно тым усилованям до часу, покаль вопрос остаточно рѣшить Парижска конференция, але намагала ся мобилизовати [[Лемкы|Лемкох]] до войска. Ярослав Качмарчик пошов з делегациов до [[Варшава|Варшавы]] гледати компромис и достав там обѣцянку, же мобилизация перестане.<ref name=Magocsi/><ref name="Горбаль"/>
Премєр-міністром екзекучного уряду быв др. [[Ярослав Качмарчік]]. Міністром рольництва быв [[Микола Ґромосяк]], Лемко із села Крыниця, і міністром внутрїшнїх дїл о. [[Дмитро Хыляк]] (1866-1955), походжінём і [[Ізбы|Ізб]].▼
Пробовав тыж в [[Ужгород]]ѣ догваряти ся о злучѣню вшиткых [[Русины|Русинох]] в едной ''Карпатской Руси'', але не схвальовав то [[Григорий Жаткович]], котрый ся бояв, же то скомпликуе вопрос границь русинской територии.<ref name=Magocsi/>
==Конець републикы==
▲Премєр-міністром екзекучного уряду быв др. [[Ярослав Качмарчік]]. Міністром рольництва быв [[Микола Ґромосяк]], Лемко із села Крыниця, і міністром внутрїшнїх дїл о. [[Дмитро Хыляк]] (1866-1955), походжінём і [[Ізбы|Ізб]].
[[12. марца]] [[1920]] републіка остала зліквідованя через [[Польско|польскы]] войска, што потвердив в [[1921]] [[Ризькый мір (1921)|ризькый мір]].
| |||