Латиньскый алфавіт: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
м →‎Шыріня: одказ
мНемає опису редагування
Рядок 94:
 
На концю [[19. стороча]] латиньскый алфавіт переяли [[Румуны]]. До того [[румуньскый язык]] хосновав [[Кіріліця|кіріліцю]].
В [[1928|1928. роцї]] латиньскый алфавіт змінив [[Арабскый алфавіт|арабскый]] в [[Турція|Турції]]. Векшина [[Тюркскы языкы|тюркоязычных]] народôв минулого [[СССР]], втч. [[Татары|Татарôв]], [[Башкіры|Башкірôв]], [[Азербайджанцї|Азербайджанцьôв]], [[Казахы|Казахôв]] і іншых, перейшли на алфавіты на основі латинікы в [[1930-ы|1930-ых роках]], але в [[1940-ы]]х былы переведені на [[Кіріліця|кіріліцю]]. По падіню [[СССР|Совєтьского Союзу]] в [[1991|1991. роцї]] ся латиньскый алфавіт зась зачав хосновати про запис [[Азербайджаньскый язык|азербайджаньского]], [[Узбецькый язык|узбецького]], [[Туркменьскый язык|туркменьского]], [[Казахскый язык|казахского]], [[Татарскый язык|татарьского]] языкôв і [[Румуньскый язык|румуньского]] в [[МолдавіїМолдавія|Молдавії]].
 
== Модіфікації ==
За час свого хоснованя латиньскый алфавіт быв адаптованый про новы языкы, при тому даколы мусив обозначати [[Фонемыфонема|фонемы]], не притомны в языках, котры ся вже записовали римскыма буквами. Про обозначіня такых звукôв были створены модіфікації алфавіту.
=== Ліґатуры ===
{{ГоловнаСтатя|Ліґатура}}
Рядок 115:
 
[[Русиньскый язык|Русиньскы]] тексты зачали транскрібовати [[Мадярьскый язык|мадярьскым алфавітом]] іщі в 18. сторочу:
{{Зачаток цітаты|жрідло=Текст присяги з урбаря [[1774.|1774. року]] села [[Плоскановиця]]}}
Ja, … bozsusza zsivomu bohu, Szvjatui Troiczi, Otczu, Szinu i Szvjatomu Duchovi, Szvjatui, Precsisztui Marii i uszim Bozsim szvjatim, zse ja na buk polozsivsi usitok sztrach, hnyiv, lyubov, szvui vlaszni choszen albo skodu i kasdi umiszlenni csolovicsi priklad, na kosdoje toto, sto budu szvidovanni po pravgyi povim, jak szvoi, tak insich tutosnich obivatelei mozsnoszti i uzsitki, dobra, skodi i pochibnosti szoho szela po pravgyi iszpovim i iz nich majmensoje natyulko znaju ne zataju, tak mi Bozse pomahaj i uszi svjati … etc.
{{Конець цітаты}}
Рядок 122:
{{Конець цітаты}}
На концю [[19. стороча]], характерізованого ідеями [[Мадяронство|мадяронства]], ся зачало вываданя русиньскых книг в мадярьскôй транскрібції. Русиньска інтеліґенція мала на то крітічну реакцію.
{{Зачаток цітаты|жрідло=«Войчицкий чудодей», [[Юлій СтаровскыйСтавровскый-Попрадов|Ю. СтаровскыйСтавровскый-Попрадов]]}}
<poem>Итак, твой старый дед отныне будет dyid,
А ближнему желать ты должен много lyit,
Рядок 134:
{{Конець цітаты}}
В мадярьскôй транкрібції ся выдавала перша в [[Пряшів|Пряшові]] новинка про [[Русины|Русинів]] <nowiki>«</nowiki>[[Nase Otecsesztvo]]<nowiki>»</nowiki>:
{{Зачаток цітаты|жрідло=Nase Otecsesztvo, апріль, чісло 2. (13.) [[1916.|1916. року]]}}
<poem>Szmutno szizsdu...
Napiszal: Petőfi Sándor