Еколоґія: Роздїлы міджі ревізіями

'''Екологія''' - наука, же виучує взиимоодношеня межи жывов і нежывов [[прыродов]],

сись термін быв предложен німыцьким ученим, біологом [[Ернст Геккельом]] у 1866 гуду.

Современное значеніе слова екологія має булш широкое значеніе же у перши гуди

существованія сыї наукы. Даже булш того, ныні пуд значеніем сьго слова пудрузуміваеся проблему сокочіння прыроды.

У многому сяка пудміна смисла обясняєся силнов шкодов, же чулувік нанюс окружаючому мыру. Єднак у [[Анґліцькый язык|анґліцькому языку]] существувуть два опреділенія сьго слова єдно ''ecological''(йсе ся говорить про саму науку), другое environmental (сокочіння окружаючого мыра). Всеобща увага до еколоґії потягло за собов ото, же типирь первоначальное значеніє чотко указаное Е. Геккелём у області [[Біолоґія|біолоґії]] розширилося на другі природознавчі і даже гуманітарні наукы.

== Звъязок еколоґії з иншымы науками ==

На екогогію зазвик никавуть як на пудтип біолоґії (же є общев науков про жыття). Живи організму годни розниковатися на вшитких уровях починавучи, уд удділних атумув і молекул кунчавучи пупуляциями, біоценозами і біосферов у цілому. Екологія тоже зучає середу де оны жывуть. Йся наука зъязана з иншими іщи туму, же выучае орґанизацію жывих орґанізмув на дуже високуму уроаню. Ісслідуя звъзок меже жывими [[Орґанізм|орґанізмами]] і містом де туті жывуть. Еколоґія тісно зїязана з такими науками ги [[Біолоґія|біолоґія]], [[Хемія|хемія]], [[Математіка|математіка]], [[Ґеоґрафія|ґеоґрафія]], [[Фізіка|фізіка]].

Современна еколоґія виучае взаемоодношення чулувіка і біосфери, техносферу з природньов середов і инші проблеми. А самий процес прохода еколоґії в инші області науки називавуть еколоґізаційов.

== Методологія екології ==

[[Методологічний]] пудход до екології, ги до науки позволяе удукремити [[предмет]], задачі і методи іследовання.

''Обект іследовання екології'' - у цілому, системи же суть висше уровня уддыльного органызму: популації, біоценози, екосистеми, тай вшитка біосфера. Предмет увчення - організація і функціунування сих систем. Май важнов задачов прикладної екології є розробка принципув раціонального хосновання природних ресурсу на освнові общуї закунумірності організації жыття.

Методології діляться на ''польові'' і ''експереминталні''. Польві методу пудрузумівавуть пудниковання за жывими організмами у нормальнув середі жыття. Експерементальний метод включае у себе варіровання вшиткими [[факторами]], же кивавуть організм, по удробленув програмі у стаціонарних лаборторних умовах.

== Рузділи екології ==

Современна екологія ісе не лим удділний розділ біології, йсе ціла системе фундаментальних і прекладних дісціплин, кутрі [[Н. Ф. Реймерс]] назвав ''мегаекологія'', другі учині називавуть сись комплекс макроекологія.

Туй преведена системв рузділу екології Н.Ф. Реймерса, з невеликими змінами.

== [[Дынамічна екологія]] ==

== [[Аналітична екологія]] ==

== [[Ландшафтна екологія]] ==

== [[Загальна екологія]] ==

* [[Аутоекологія]]

* [[демекологія]] (вать екологія пупуляції)

* [[Синекологія]]

** [[біогеоцинологія]] (екологія екосистем)

** [[глобална екологія]]

== [[Сокочіння окружавучого світу]] ==

== [[Екологія чулувіка]] ==

== [[Соціална екологія]] ==

== [[Екологія видув]] ==