Русиньске школство: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
Рядок 13:
Церьква св. Варвары ся стала про ґрекокатоліків парохіалным центром. Бачіньскый завів і навчаня русиньского языка в семінарії, якый ся став урядным языком і єпіскопской канцеларії. За 10 років фунґованя ся в нім навчало 46 ґрекокатолицькых штудентів. З того 11 місц было зарезервованых про семінарістів з [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской єпархії]], 6 про [[Перемиська ґрекокатолицька єпархія|Перемиську єпархію]] і 6 про [[Крижевацька ґрекокатолицька єпархія|Крижевацьку єпархію]]. 6 абсолвентів семінарії ся стало єпіскопами, 10 професорами універзіт і єпархіалных семінарій, 8 директорами семінарій і 8 писателями. Міджі іншыма в Барбареу здобыли освіту і [[Ґріґорій Тарковіч]], першый уніатьскый метрополіта [[Антоній Ангеловіч]], [[Алексій Повчій]], [[Михайло Щавницькый]] (першый ректор Ґенералной ґрекокатолицькой семінарії у Львові) і др. В 1784 роцї было Барбареум заперте.
 
Священіцї церькви св. Варвары зіставали одповідныма за семінарістів з [[Пряшів|Пряшова]], [[Мукачово|Мукачева]] і [[Перемышль|Перемышля]], котры ся навчали в семінарії «Штадтконвікт» фунґуючій міджі роками 1803—1848. Семінарія мала 368 учнїв. Дакілько абсолвентів ся стало дуже вызначныма дїячами русиньского народного возроджіня, напр. [[Михаил Лучкай]], [[Виктор Добрянскый|Віктор Добряньскый]] ці єпіскоп і галічскый метрополіта [[Йосіф Сембратович]]. В часї фунґованя семінарії Штадтконвікт, ся в церькви св. Варвары сходив лінґвістічный кружок, головов котрого быв вызначный славіста — філолоґ [[Бартоломій Копітарь]]. В кружку ся тыж сходили вызначны русиньскы персоны, авторы русиньскых ґраматік споминаний Михаил Лучкай і [[Іван Фоґарашій]]. Міджі священіками церькви св. Варвары были тыж русиньскы културны актівісты [[Іван Ольшавскый]] і [[Миколай Нодь]].
 
Аж в роцї 1852 было у Відню заложене друге Барбареум, котре єствовало до 13. авґуста 1893 рока. Обидві семінарії зограли велику роль не лем про розвиток церьковного, але і народно-політічного руху Русинів.