Мария Кюри: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
Немає опису редагування
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
Немає опису редагування
Рядок 44:
На зачатку рока 1891 24-рочна Мария выѣхала до [[Паріж|Парижу]].<ref>Curie 1997, с. 95–98.</ref> В [[Парижска универзита|Парижской универзитѣ]] за предмет штудий выбрала математику и физику. В часѣ штудий спознала ся з [[Пьер Кюри|Пьером Кюри]], о 8 рокы старшым ученым-физиком, котрый уже мав на своем контѣ цѣлый ряд объявлѣнь. [[26. юл]]а [[1895]] побрали ся цивилно, без обручок и священника. В посвадьбяне вандрованя повезли ся на бицикльох котры достали за свальбяный дар.<ref>Skłodowska-Curie 2004, с. 21–23.</ref>
 
==Полоний, радий и Нобеловы награды==
==Радий и полоний==
[[Пьер Кюри]] быв докторандом у [[Анри Бекерел|Анри Бекерела]], котрый в року 1896 объявив непознате вызарьованя («зарѣ Бекереля»), котре емитовали урановы минералы. Мария гледала тему про свою докторску роботу, и Бекерел понукнув ей выгледати, чом в дакотрых урановых минералах е вызарьованя высше, неж бы то мало быти, судячи з подѣлу урана в тых минералах. Робота вызерала неатрактивно и потребовала много рутинной праци з роздѣльованьом елементох. Але Марию то не одстрашило. До ей роботы прилучив ся и Пьер. [[18. юл]]а [[1898]] появили научну роботу в котрой ознамили, же нима выявленый новый [[Хемічный елемент|хемичный елемент]] [[полоний]] з атомовым числом 84, а [[26. децембер|26. децембра]] [[1898]] сполы з [[Густав Бемон|Густавом Бемоном]] голосили объявлѣня наступного нового [[Хемічный елемент|хемичного елемента]] — радия, атомове число 88.<ref>Brzozowski 2012, с. 6.</ref> Тоты одкрытя выяснили природу непознатого вызарьованя, котре достало назву радиация, {{Реф-инфо|лат.|латина}} radiatio, а властность урановых минералох — ''радиоактивность''. В року 1903 [[Анри Бекерел|Бекерел]] и супругы Кюри достали Нобелову награду з [[Фізіка|физикы]] за одкрытя радиоактивности. Року 1911 Мария Кюри-Склодовска уже сама достала другу Нобелову награду, тот раз з [[Хемія|хемии]], за выдѣлѣня чистого [[Радий|радия]] в кришталичной подобѣ.
 
==«Живот укладать ся зле»==
Наперек тому, же достала свѣтову славу, мусѣла дознати и тяжкы утрапы.
{{Цитат 2|Живот укладать ся якось... Хоть укладать ся зле.|[https://pl.wikiquote.org/wiki/Maria_Sk%C5%82odowska-Curie Мария Кюри-Склодовска]}}
В року 1903 уродила другу дѣвочку, котра умерла такой по породѣ.<ref>Giroud 1987, с. 114.</ref>
 
[[19. апріль|19. апрѣля]] [[1906]] загынув [[Пьер Кюри]] под колесами конного накладового воза. [[13. май|13. мая]] [[1906]] достала его пост на универзитѣ и так стала ся первов професорков [[Парижска универзита|Парижской универзиты]].<ref name="ЕВ">Encyclopædia Britannica...</ref>
 
Основала [[Инштитут Кюри]] в [[Паріж|Парижу]] (1913) и [[Центер онкологии — инштитут Марии Склодовской-Кюри]] в [[Варшава|Варшавѣ]] (1932).
Рядок 55 ⟶ 60:
* Ève Curie: Madame Curie: A Biography. Doubleday & Company, Inc., 1937. {{Реф-инфо|англ.|по английскы}}
* [https://www.britannica.com/biography/Marie-Curie Marie Curie, Polish-born French physicist. //Encyclopædia Britannica.] {{Реф-инфо|англ.|по английскы}}
* Françoise Giroud: Maria Skłodowska-Curie. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1987, seria: Biografie Sławnych Ludzi. ISBN 83-06-01328-X. {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}
* Iwona Kienzler: Maria Skłodowska-Curie. Złodziejka mężów. Życie i miłości. Warszawa: Bellona, 2016. ISBN 978-83-1114157-5. {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}
* Maria Skłodowska-Curie: Autobiografia i wspomnienia o Piotrze Curie. Warszawa: Dom Wydawniczo-Promocyjny GAL, 2004. ISBN 978-83-921882-8-5. {{Реф-инфо|поль.|по польскы}}