Георгий Геровскый: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст
на карпаторусском
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
Зрушена верзія 100108 од хоснователя Карпаторосс (діскузія)
Рядок 34:
| Commons =
}}
'''Георгий Юлианович Геровскый''' (*[[6. октобер]] [[1886]], [[Львів|Львов]], [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщина]] — †[[5. фебруар]] [[1959]], [[Пряшів|Пряшово]], [[Чеськословеньско|Чехословакия]]) — карпаторусскыйкарпаторуськый [[Лінґвістіка|лингвистлингвиста]], [[Етноґраф|етнограф]], [[Педаґоґіка|предподавательпедагог]]. Внук [[Адолф Добряньскый|Адолфа Добрянского]], брат [[Алексей Ґеровскый|Алексея Геровского]].
 
==Биография==
Георгий Геровскый родилсяродив ся *[[6. октобер|6. октобра]] [[1886]] во [[Львів|ЛьвовеЛьвовѣ]], [[Австро-Угорьско|Австро-ВенгрииМадярщина]]. Отець му быв адвокат Юлиан Геровскый (†1910), русофил, посланець австрийского парламента, а мати — дѣвка [[Адолф Добряньскый|Адолфа Добрянского]], Алексия Геровска (родж. Добрянска, 1857–1916). Дѣдо му, А. Добрянскый, обвиненый з русофилства, по арештѣ и судовом процесѣ року 1882 мусѣв лишити [[Львів|Львов]] и жив тогды во [[Відень|Вѣдню]]. Тета му, Олга Грабарь (родж. Добрянска), старша сестра матери таксамо лишила [[Львів|Львов]] и емигровала до [[Росія|России]]. Року 1887 и родина Геровскых переберать ся в [[Иннсбрук]], де отець достав роботу, а до них переходить и дѣдо, котрый там жие з нима до конця живота под полицайным дозором, без права вернути ся до [[Галичина|Галичины]] и [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]].<ref>Мацинський І. Добрянський Адольф. //Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. ISBN 80-85137-15-1. Сс. 116–117.</ref>
 
Курз школы и гимназии Георгий Геровскый учив ся по нѣмецкы, а завершив гимназию уже в [[Чернівці|Черновцях]], куды родина перебрала ся року 1895. Славянску филологию учив ся на Черновецкой универзитѣ (1907–1909), продовжив на Лайпцигской универзитѣ (1919–1911), а закончив на Харьковской универзитѣ (1917), де наступив до ашпирантуры. Ступень доктора зыскав позднѣйше на Братиславской универзитѣ.<ref>Шлепецкий И.С., с. 104.</ref>