Клара Балог
Клара Балог (*17. юл 1928, Ужгород, Чехословакия — †9. юн 2018, Ужгород, Украина) — хореографка и фолклористка на Подкарпатской Руси и Украинѣ.
| Клара Балог | |
|---|---|
| родж. Клара Керечанин | |
 | |
| Чинность | хореографка, фолклористка |
| Сфера | балет |
| Горожанство | Перша Чехословацька Республіка, Угорське королівство, СССР, Україна, Чеськословеньско, Мадярьско |
| Уроджѣня | юла 17, 1928 Ужгород, Чехословакия |
| Упокоеня | юна 9, 2018 (89 р.) Ужгород, Украина |
| Похованя | Теметов Калвария |
| Ошкола | Ужгородське державне музичне училище імені Дезидерія Задора |
| Праца | Київське державне хореографічне училище, Закарпатскый народный хор |
| Награды | |
| орден «Знак Пошани», Заслужений артист УРСР, орден Трудового Червоного Прапора, народний артист УРСР, Почесна відзнака Президента України, орден княгині Ольги III ступеня, орден князя Ярослава Мудрого V ступеня | |
| VIAF:223153061255719200060, 26359207; LCCN:n97847974; NLKR/NLC:js2018996014; GKG:/g/12mkz58z4; ЕСУ:40162; | |
Биография едітовати
Пришла на свѣт яко пята дѣтина зоз семерох в родинѣ школного беделуша (дозорцѣ) Федора Керечанина, котрый служив в престижной чешской школѣ в центрѣ Ужгорода (днешна школа №1), де родина достала двѣ комнаты в сутеренѣ.[1] В родинѣ ся говорило трьома языками: з няньом по русинскы, з мамов по мадярскы, з бабов по нѣмецкы,[2] а в школном дворѣ меджи дѣточыма забавами по чешскы.[1]
В шѣстьрочном вѣку пошла до русинской зачаточной народной школы, а в 10-рочном до русинско-мадярской горожанкы (1938-1942), пак абсолвовала чешско-мадярску учительску семинарию (1943-1947). За час ей наукы в семинарии пережила въедно з Ужгородом четыри державы, а матуровала уже в Украинѣ, яко Украинка. На тот час учительска семинария была переменована на музично-педагогичне училище.[3] [2]
Первы хореографичны знаня достала в 6-рочном вѣку в штудию танця, котре вела солистка пражского балета Аврелия Кремницка.[2] Од року 1945 Клара Балог уже солистка танечной групы Закарпатского державного ансамбла пѣснѣ и танцю, а од року 1969 — балетмайстерка и режисерка.[4] Перве выступлѣня з колективом в Москвѣ мали 23. новембра 1948, а уже в року 1951 по далшом выступлѣню в Москвѣ достала свое перве державне вызнаменаня — орден «Знак Пошани» (1951).[3] З тым ся зачала ей триумфална карьера хореографкы.
Клара Балог штудировала в селах народны танцѣ, подробно описала их и выдала книгу «Танці Закарпаття». На основѣ того створила понад 30 хореографичных композиций. Вела курсы народного танця и режисерску хореографичну роботу в Киевѣ, Пряшовѣ, США, Канадѣ, Франции.[4]
Мати ей умерла в року 1966, отець в року 1978.[5] Муж, Василь Балог, режисер областной телевизии, о рок скорше од ней. Дѣтей не мали.
Еще и 80-рочна каждоденно ходила на любену роботу, аж року 2013, коли серйозно охворѣла, мусѣла ся того лишити.[6]
Погребена на теметовѣ Калвария 12. юна 2018.
В конци своей книгы споминок лишила нам одказ:
| „ | Будьме людми, жийме в злагодѣ и взаимном честованю! | ” |
| Клара Балог. Мої роси і зорі, с. 58. | ||
Вызнаменаня едітовати
- 1951 — Орден «Знак Пошани»[3]
- 1957 — Заслужена артистка УССР
- 1960 — Орден Трудового Червоного Прапора[7]
- 1974 — Народна артистка УССР
- 1996 — Честна одзнака Президента Украины[8]
- 2000 — доживотна державна стипендия[4]
- 2003 — Орден княгині Ольги III ст.[9]
- 2008 — Орден князя Ярослава Мудрого V ст.[10]
Жерела и одказы едітовати
- Клара Балог. Мої роси і зорі. / Літ. запис В.А. Качкана. — Ужгород: Карпати, 1988. 64 с. ISBN 5-7757-0213-1 укр.
- Ільченко Л. О.: Балог Клара Федорівна. //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. ISBN 978-966-8924-33-0 С. 26. укр.
- Штефаньо О.: Як крокувала життям Клара Балог. // KISZó укр.
- Тиса-1."Русинська родина". Клара Балог (17.11.2012)укр.
Додаточны жерела едітовати
- Клара Балог. Танці Закарпаття. / Вступ. сл. В. Габорця. Ужгород, 1998. 143 с. укр.
- Капраль М.: Балог Клара. // Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 Сс. 37-38. укр.
- Конькова Г. В.: БА́ЛОГ Клара Федорівна. // Енциклопедія сучасної України. укр.
Референции едітовати
- ↑ 1,0 1,1 Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 15-16.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Клара Балог (видео, Тиса-1).
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 24-27.
- ↑ 4,0 4,1 4,2 Ільченко Л. О.
- ↑ Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 37.
- ↑ Штефаньо О.
- ↑ Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 30
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 739/96
- ↑ Указ Президента України від 6 жовтня 2003 року № 1159/2003
- ↑ Указ Президента України від 10 вересня 2008 року № 824/2008