Ернев Рубік

мадярскый вынаходник
(Напрямленый з Ернев Рубик)
Сімбол чеперушкы

Ернев Рубик (мад. Rubik Ernő, 13. юла 1944, Будапешт) — се мадярскый вынаходник, скулптор и професор архитектуры. Познатый во свѣтѣ дякуючи своим головоломкам, из котрых майславнѣйша коцка Рубика (1974).

Ернев Рубик
Rubik Ernő мад.

Фото з року 2014
Чинность архітектор, викладач університету, инженер, дизайнер, математік, вынаходник, скулптор, подузятник
Сфера архітектура, компютерна ігра, головоломка, дизайн інтер'єру, скулптура, дізайн, Рубікова коцка
Горожанство Мадярьско
Уроджѣня юла 13., 1944 (1944-07-13) (80 р.)
Будапешть
Ошкола Будапештска технично-економична универзита (1967)Edit this on Wikidata
Отець Ернев Рубик, авиаконштруктер
Діти Ернев Золтан Рубик, музикант
Награды
Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Magnum Opus
Рубікова коцка, Rubik's Flip
 Ернев Рубик на Вікіскладѣ
VIAF:85360293; GND:1089870418; LCCN:n85048619; FAST:146787; BNF:12675044r; NLKR/NLC:xx0008655; OL:OL8008015A;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Биография

едітовати

Походить з родины Ернева Рубика старшого, инженера авиаконштруктера и Магдолны Сантов, поеткы. Абсолвовав Вытварну и умѣлецко-промыслову гимназию, а в року 1967 зыскав фах ставебного инженера на Будапештской технично-економичной универзитѣ, пак до року 1971 штудовав скулптуру и дизайн интерьера на Высшой умѣлецко-промысловой школѣ. В зачатку 1980-х быв главным редактором часописа ...И грачка, а в року 1983 отворив Штудию Рубик, властный ательер на проектованя бутора и грачок. Од року 1987 — универзитный професор, а од року 1990 — ректор Мадярской инженерной академии. Его сын, Ернев Золтанкомпозитор и джезовый пианиста.

Важнѣйшы награды

едітовати
  • Державна награда 1983
  • Кошшутова награда 2007
  • Честный варощан Будапешта 2012
  • Орден Святого Иштвана 2014
  • Народный умѣлець 2014

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Рубик, Эрнё на російскій Вікіпедії a Rubik Ernő (játéktervező) на мадярьскій Вікіпедії.