Стів Дітко
Сті́вен Джон Ді́тко[1] (2. новембра 1927 – 29. юнія 2018) быв америцькый коміксовый малярь тай писатель, внук русинськых іміґрантув. Май ся знає ги спувтворець супергероя Чоловіка-Паука тай творець Доктора Стренджа. Дітко щи внюс важні правкы у Желізного Чоловіка, у тум числі подарив му його култовый червено-жовтый дизайн.
Учив ся у нюйоркськуй Ошколі карикатуристув тай ілустраторув у Джерія Робінсона — маляря, котрый робив над Бетменом. Зачав свою професійну каръєру у 1953. рокови у штудії Джо Саймона тай Джека Кірбія, роблячи інкером. Товды Дітко уйшов на контакт из „Чарлтон Комікс“, де пак робив у жанрови научної фантастикы, горора тай детектива. У 1960. році став спувтворцьом супергероя Капітана Атома.
У 1950. роках Дітко робив и у „Атлас Комікс“ — родичови „Марвел Комікс“. Много вчинив и про сам „Марвел“. Дітко намальовав перші 38 выпускув The Amazing Spider-Man, уєдно из Стеном Лі вытворив многых антаґоніштув тай другошоровых персонажув про Чоловіка-Паука. Зачинаючи з 25. выпуска, Дітко робив щи й плотером (сценаріштом). У 1966. рокови лишив „Марвел“ позад пары причин, у тум числі спозад творчых несогласув тай невыплаченых роялті.
Дітко дале робив на „Чарлтон“, а у 1968. році припоив ся до DC Comics: там ун перезапустив Синього Боґара, учинив персонажа Звіданку (The Question), Кріпера, Шейда, Міняючого ся чоловіка, Ястряба тай Голуба. Кромі того, ун зачав робити из малыма независимыма выдавателями — єдным из такых його проєктув став персонаж Містер А, уособленя обєктивістської філозофії Айн Ренд. Дітко головно ся удказовав давати інтервю, заявляючи, ож йому ся май любит говорити до авдиторії через свою творьбу.
Дітка занесли у Зал славы Джека Кірбія у 1990, у Зал славы Віла Айзнера — у 1994. У 2024. році ун посмертно дустане титул „Леґенды Disney“.
Животопис едітовати
Стівен Джон Дітко[1] ся родив 9. новембра 1927 у Джонставнови, штат Пенсілванія.[2] Родичі му были американцями другої ґенерації — дітьми карпаторусинськых[3] грекокатолицькых міґрантув из бывшої Австро-Мадярської імперії (теперькы Словакія). Отець му, Стефан, быв талановитый цімерман на металокомбінаті, а матерь, Анна (дівоча фамелия Балащак)[1] ґаздовала на обыстю. Стівен мав старшу сестру Анну Марі[4] тай молодшых сестру Елізабет и брата Патріка. Інтерес до коміксув у малого Стівена ся появив вдяку няньови, котрому ся любили коміксы у ґазетах, а май — „Принц Валіант“ Гела Фостера; кромі того на нього повплывали появліня Бетмена у 1939. рокови тай выход „The Spirit“ Віла Айзнера.[5]
Кунчивши ошколу у 1945. році, Дітко пушов у америцьку армію у октовбрі того такой року. Служив у взятов Союзниками Німещині, де мальовав коміксы про армійську ґазету.[4]
Каръєра едітовати
По службі в армії, Дітко узнав, ож його кумир, Джері Робінсон, выкладає у Ошколі карикатуріштув тай ілустраторув у Ню Йоркови. У 1950. році ун ся перетягнув туды жити тай подав свою кандидатуру на вступ у тоту ошколу, хоснуючи Закон за реінтеґрацію воєннослужачых 1944. Робінсон молодого учня назвав „старанным, направду сконцентрованым на мальованьови“, уповів, ож Дітко „файно робив из другыма над сужетами тай сам муг писати свої, а щи розрабляти властных персонажув“[6] тай помуг му дустати стипендію у слідуючому році. „Ун у ня ся учив два рокы по чотыри вадь пять днув на тыждень, по пять годин на нуч. Упорна была робота.“ Робінсон кликав малярюв тай редакторув на лекції про його штудентув, тай раз сяк прийшов из Стеном Лі, товды редактором „Атлас Комікс“: „Думаю, ож ипен товды Стен першый раз увидів роботы Стіва.“[7]
Обєктивізм едітовати
Дітко быв видным пудпоровачом обєктивізма.[8] Філозофія Айн Ренд му „навхтема поміняла никаня на мораль, фінансы тай його місію ги автора коміксув“. Кой Дітко дустав май шырокый контроль над плотінґом у „Чоловікови-Паукови“, ун зачав уділяти май много позору позитивному образови поліцаюв у туй роботі. Раз Дітко вповів свому колеґови из „Чарлтона“ Пітови Морісі, котрый робив поліцайом тай пудробляв малярьом коміксув, ож ун завидовав його можности помагати арештововати злочинцюв. Філозофія Ренд вплынула на Дітка так, ож ун потребовав, обы го зазначали тай оплачовали не лиш ги маляря, а щи й ги плотера у „Чоловікови-Паукови“, зачинаючи из выпуска №25, што позволив Стен Лі, айбо из ним у Дітка удношеня начали помалы гуршати. Позад того такой вплыва Діткув Пітер Паркер зачав май стояти за себе, требовати май достойної платы за його фотоґрафії Чоловіка-Паука, презирати штудентув-протестовалникув. Выдаватель „Марвел“ Мартін Ґудмен переживав, ож такі „праві“ політичні никаня Паркера могли бы уддалити уд нього головно „ліву“, контркултурну авдиторію університетськых штудентув, тай свада ся кунчила выходом Дітка из „Марвел“. Дітко пак пушов дале у плані высловленя своих обєктивістськых никань у роботі над Звіданков, котрый критиковав масы за рувнодушность до доброго тай недоброго, тай у роботі над Містером А, котрый не спасав антаґоніштув уд смерти.[2]
Дітко щи называв себе арістотеліаніштом.[9]
Смерть едітовати
29. юнія 2018. рока Стів Дітко быв найденый мертвым у свому квартільови у Ню Йорку. На тот момент мав 90 рокув, причинов смерти обявили сердцьовый напад.[10]
Фіналні слова посліднього Діткового есея, котрый быв посмертно опубликованый у Down Memory Lane у фебруарови 2019. рока, цитуют „давньый тост“: „За тых, ко ми вінчує добро; а ко ми хоче зла — того най бы фрас забрав“.
Дідузнина едітовати
У 2021. році Патрік, молодшый брат Стіва Дітка, ги його правонаступник пушов у суд, обы вернути авторські права на персонажув Стіва, удкликуючи ся на Акт за авторські права 1976, айбо „Марвел“ одповіли своим позовом, указуючи на тот такой закон тай на тот факт, ож персонажі были вытворені пуд контрактом за найману роботу, а значит права на них належат компанії. „Марвел“ выплатили неназвані сумы творцям, айбо лишили за собов права на персонажув.
На D23 Expo у 2024. рокови Дітко дустане титул „Леґенды Disney“ за свуй внесок у „Марвел“ тай респективно The Walt Disney Company.[11]
Удкликаня едітовати
- ↑ 1,0 1,1 1,2 Obituary for Stephen John Ditko. Moskal-Reid Funeral Home. April 25, 2014. https://www.moskal-reidfh.com/obituary/Stephen-Ditko. [перевірено September 13, 2022].
- ↑ 2,0 2,1 Bell, Blake (2008). Strange and Stranger: The World of Steve Ditko. Seattle, Washington: Fantagraphics. ISBN 978-1-56097-921-0.
- ↑ Anderson, Jon (March 7, 2019). The beautiful witness of the Eastern Catholic Churches. Catholic Herald. https://catholicherald.co.uk/the-beautiful-witness-of-the-eastern-catholic-churches/. [перевірено January 3, 2022].
- ↑ 4,0 4,1 Хыбна цітація: Хыба в таґу
<ref>; цітації означенойbbend1не є доданый жаден текст - ↑ Pennsylvania Center for the Book. https://pabook.libraries.psu.edu/literary-cultural-heritage-map-pa/bios/Ditko__Steve.
- ↑ Хыбна цітація: Хыба в таґу
<ref>; цітації означенойAE39не є доданый жаден текст - ↑ Хыбна цітація: Хыба в таґу
<ref>; цітації означенойstudentне є доданый жаден текст - ↑ Wolk, Douglas (June 3, 2005). The Amazing Steve Ditko. Salon.com. p. 2. Archived from the original on October 26, 2010. https://web.archive.org/web/20101026044957/http://dir.salon.com/story/books/review/2005/06/03/ditko/.
- ↑ Celebrating Steve Ditko with Mark Ditko. Youtube.com. June 13, 2021. https://www.youtube.com/watch?v=y7rgYC0Ge6k.
- ↑ Lewis, Andy (July 6, 2018). Steve Ditko, Spider-Man Co-Creator and Legendary Comics Artist, Dies at 90. The Hollywood Reporter. Archived from the original on August 17, 2018. https://web.archive.org/web/20180817204220/https://www.hollywoodreporter.com/heat-vision/steve-ditko-dead-spider-man-creator-was-90-1125489. [перевірено July 6, 2018]. "The New York Police Department confirmed his death to The Hollywood Reporter. No cause of death was announced. Ditko was found dead in his apartment on June 29 and it is believed he died about two days earlier."
- ↑ Meet the 2024 Class of Disney Legends. D23. March 19, 2024. https://d23.com/disney-legends-2024/?fbclid=PAAaZno4whE7iluxSvOtOG6BMlx2awvycsPUAEQB4iAEWhLs87V2fAhN5DTB8_aem_ASBHyJ37BKZwY3gafpLfHaWAnovIp1feqjEDE7j1RnHSkDhFqXvGUiywBzQcFtdrHeA. [перевірено March 19, 2024].