Мікеланджело ді Лодовіко Бунароті Сімоні (6. марца 1475, Капресе – 18. фебруара 1564, Рим) быв єдным з найзнамішых представителїв верховной італской ренесанції а манірізму. Прославив ся як сохарь, архітектор і малярь, але писав і стишкы.

Мікеланджело
Чинность скулптор, архітектурний кресляр, художник, архітектор, поет, инженер, підрядник, писатель
Жанр Християнське мистецтво, Гомоеротизм
Горожанство Флорентійська республіка
Уроджѣня 6 марца 1475
Упокоеня 18 фебруара 1564
Рим[1]
Похованя Санта-Кроче 1896
Ошкола Флорентійський університет
Учительове Доменіко Гірландайо, Бертольдо ді Джованні, Анджело Поліціано
Учні Ґульєльмо делла Порта
Родина Буонарроті
Отець Lodovico di Leonardo Buonarroti Simoni
Мати Francesca di Neri del Miniato Siena
Манжелство none
Magnum Opus
Давид, П'єта, Вмираючий раб, Страшний суд, Мадонна Доні, Мадонна біля сходів, Битва кентаврів, Геній перемоги, Флорентійська П'єта, Міланська П'єта, Стеля Сикстинської капели, Раб, що рве пута, Євангеліст Матвій, Капела Медичі, Вакх, Брут, собор Святого Петра, Рабы Микеланджело, Бібліотека Лауренціана
 Мікеланджело на Вікіскладѣ
VIAF:24585191; GND:118582143; LCCN:n80152368; FAST:64395; BNF:11885845q; NLKR/NLC:jn19992000718; OL:OL117828A;
Мікеланджело

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

  1. Німецька національна бібліотека; Державна бібліотека в Берліні; Баварська державна бібліотека; Австрійська національна бібліотека (по de), Gemeinsame Normdatei, Wikidata Q36578, https://gnd.network/, [перевірено 30 децембер 2014]