Гимназия, од гр. ϒυμνάσιον gymnasion школа про тѣлесне ай интелектуалне образованя молодых людей в Старовѣкой Греции. Позднѣйше понятя gymnasium вошло в нѣмецкых землях в уживаня в его другом вызнамѣ, а в англоязычных землях в первом вызнамѣ, тыж в покуртаной формѣ gym (тѣлесна выхова, тѣлоцвѣчня). Во восточнославянскых и середноевропскых землях гимназия означать учебну установу середного ступеня общого образованя.[1]

Унгварска восямрочна гимназия, 1895,
дн. ул. Фединця, 53 (хем. факулта УжНУ)

Класична гимназия была замѣряна на то, же ей абсолвенты, можуть ся ити учити дале на высокы школы.

История едітовати

Перва школа, котра ся стала примѣрнов, про будучы гимназии, была отворена в Страсбургу в року 1537.[2]

В року 2013 одзначили 400-роча Унгварской гимназии, з котрой вышли многы вызнамны Русины. Зачаточно была в Гуменному (1613), од року 1646 в Унгварѣ и, подобно иншым тогочасным нѣмецкым гимназиям, звала ся колегиумом, а од року 1776 достала назву гимназии.[3]

Роспоряджѣня Ratio educationis Марии Терезии (1777) установило, же в Мадярщинѣ мають быти 10 главных гимназий (főgimnázium), котры будуть служити примѣром про иншы, а една з главных гимназий мала быти в Унгварѣ. Тото было реализовано уже в року 1778.[3]

См. тыж едітовати

Жерела и одказы едітовати

 
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референції едітовати

  1. Алмашій, Михайло, с. 61.
  2. Encyclopaedia Britannica.
  3. 3,0 3,1 Химинець В.В., Басараб М.М.: Ужгородська гімназія