Сімбол чеперушкы

Авґусти́н Іва́нович Воло́шин (укр. Августин Іванович Волошин; 17. марца 1874(18740317.), Австро-Угорьско, Мадярьске кралёвство, Келечин коло вароша Воловое19. юла 1945, СССР, РСФСР, Москва) — україньскый підкарпатьскый священик ґрекокатолицькой церькви, учітель і чеськословеньскый політік, премєр-міністер автономной влады Карпатьской Україны (октобер 1938), наконець презідент той державы (марец 1939).

Авґустин Волошин
Августин Іванович Волошин

Авґустин Волошин
Чинность політік, священик, педагог
  • Member of the Czechoslovak National Assembly,
  • ректор Українського вільного університету,
  • міністр,
  • посол до сейму Карпатської України (1939; 1939)
Горожанство Мадярьско, Чеськословеньско
Уроджѣня 17 марца 1874
Келечин
Упокоеня 19 юлія 1945
Москва
Причина смерти сердцьовый напад
Похованя: Ольшанський цвинтар  

Партія
  • Руська хліборобська партія
Награды
Орден Держави
 Авґустин Волошин на Вікіскладѣ
VIAF:13118741; GND:119467852; LCCN:no91018640; FAST:289418; BNF:16711399c; NLKR/NLC:jn19981002351; OL:OL1510993A; ЕСУ:27856;

Біоґрафія едітовати

Уж в роцї 1920 належав к переднїм політічным дїятелям на Підкарпатьскій Руси. Брав участь на заснованю Русской аґрарной партії.

В 20. роках дїяв як посланець чеськословеньского парламенту, де ся дістав в парламентных вольбах в роцї 1925 за Хрістіаньску і демократічну унію - Чеськословеньску народну партію респектіве за з нёв здружену формацію Хрістіаньско-народна партія Підкарпатьской Руси, яку Волошин вив. Єй сімпатізантами были передовшыткым ґрекокатолицькы хлїборобы і підпоры ся їй діставало ай од ґрекокатолицького клера. Мала (поступом часу) проукраїньску орьєнтацію. В 20. роках то была партія, лоялна к ЧСР, в 30. роках ся проглубовала єй орьєнтація на націстічне Нїмецько. Была то менша формація. В рамках Підкарпатьской Руси здобывала у вольбах лем 2-4 % голосів.

Подля даных ку року 1925 быв Волошин діректором учітельского інштітуту в Ужгородї.

В октобрі 1938 быв выменованый председом автономной влады Підкарпатьской Руси. На єй челї пак выстояв три по собі ідучіх кабінеты, де окрем функції премєра став на челї і дакотрых далшых резортів (наприклад, в ёго першій владї быв ай міністром фінанцій, промыслу, торговлї і жывностей, освіты і сільского ґаздівства). Потім быв презідентом самобытной державы Карпатьска Україна, яка тырвала лем дакілько годин 15. марца 1939. Разом вів владу самобытной Карпатьской Україны, в котрій під собов тримав і резорт міністра справедливости. Пак втїк до Прагы, де жыв в часах другой світовой войны як пріватна особа. В роцї 1945 по ослободжіню Прагы быв воєньской спецслужбов СМЕРШ заволоченый до Москвы, де вмер в басї на інфаркт.

Авґустин Волошин быв 15. марца 2002 проголошеный за Героя Україны.[1]

Одказы едітовати

Референції едітовати

  1. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=257%2F2002

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Augustin Vološin на чеській Вікіпедії.